Плакали наші газети?

Товариству «Преса—Харків» поки що не вдається повернути законним шляхом втрачені позиції на газетному ринку міста. Як «УМ» уже повідомляла, три місяці тому депутати міської ради, відмінивши рішення своїх попередників, незаконно відібрали у підприємства майже сто земельних ділянок. В унісон резонансній події мер Михайло Добкін пообіцяв виставити вивільнені місця на конкурс. Мовляв, хто запропонує кращі умови реалізації періодичних видань, той і отримає право оренди.

Вашого кіоска тут не стояло

У результаті — обіцяного так ніхто і не дочекався. А днями вже наступна сесія виділила більше сотні торговельних місць кільком новим «газетним» фірмам. Причому йдеться саме про ті ділянки, на яких уже стоять кіоски товариства «Преса – Харків». Директор останнього Василь Третецький через п’ять днів по тому написав заяву про звільнення, представивши нового керівника підприємства. Але при цьому пообіцяв не складати зброю і довести розпочату справу до кінця. На його думку, Харків потребує значного розширення мережі продажу періодичних видань, тому немає жодного сенсу відбирати землю в одних, аби передати її іншим операторам ринку. Тим більше що йдеться всього лише про якихось 9—12 метрів площі.

Логіки в діях батьків міста і справді негусто. Вони не заперечують, що депутати попереднього скликання дійсно дали дозвіл «Пресі—Харків» на оренду 84 земельних ділянок. Але, оскільки товариство не встигло отримати документи землевідведення, ділянки в них забрали. І це при тому, що всі необхідні папери саме чиновники і видають. Дійшло до того, що керівники підприємства були змушені направити до Червонозаводського адміністративного суду позов із проханням зобов’язати Михайла Добкіна укласти з ними договір оренди. За словами пана Третецького, такі заяви слуги Феміди, згідно із законодавством, повинні розглядати протягом одного дня. «Але на позов ніхто не звертав уваги два місяці поспіль, — говорить екс–директор, — після чого його направили до окружного адміністративного суду, свідомо знаючи, що той її розглядати не буде».

На думку Василя Третецького, у Харкові взагалі наразі склалася ситуація, коли в законний спосіб вирішити подібну проблему фактично неможливо. На спеціально скликаній прес–конференції він перерахував довжелезний список заяв та позовів до чиновників та правоохоронних органів і запевнив, що переважна більшість із них були просто проігноровані. «Звертаємося до міської та обласної прокуратур, — говорить він, — не реагують. І це при тому, що я звертався до них як радник голови облдержадміністрації і член колегії облдержадміністрації! А на що в такому випадку може розраховувати пересічний городянин?».

Команда власних інтересів

Висновок щодо цього, за словами пана Третецького, напрошується досить невтішний. «Мені здається, — припускає він, — що в Харкові сформувалася команда, до якої входять Добкін, секретар міськради Кернес, судді, високі посадовці з міської та обласної прокуратур. Це єдина команда, яка творить справи не в інтересах харків’ян, а у своїх власних. Пан Третецький говорить, що має намір не лише повернути втрачені ділянки землі, а й домогтися покарання для правоохоронців, які ігнорують закон.

Екс–керівник «Преси—Харків» також не виключає, що наїзд «батьків» міста на підприємство має і політичний підтекст. Василь Третецький, ще коли був заступником голови облдержадміністрації, став першим чиновником, який відкрито виступив із критикою діяльності новообраних керманичів міста. Останнім могла також не сподобатися запропонована «Пресою—Харків» концепція розвитку газетного ринку, в якій ідеться про необхідність повернення до мегаполісу україномовних видань. До того часу газети, надруковані державною мовою, у Харкові фактично не продавалися. Очолюване паном Третецьким підприємство могло потрапити під гарячу руку і тому, що він уже багато років поспіль керує обласною організацією УНП. Якщо ж переглянути список ділянок, які депутати за півтора року відібрали в їхніх колишніх власників, то випливе цікава статистика: переважна більшість потерпілих належить до БЮТу або «помаранчевих» партій. Ідеться майже про три сотні скасованих рішень, які були ухвалені депутатами минулого скликання.