Жахлива новина звалилася у середу — на 66–му році життя помер відомий український літературознавець, публіцист, громадський діяч, доктор філологічних наук, професор Київського та Українського Вільного університетів (ФРН, м. Мюнхен) Анатолій Григорович Погрібний. Жахлива, тому що ми, випускники Київського інституту журналістики, пам’ятаємо Погрібного як одного з найкращих наших викладачів української літератури. Жахлива, тому що 47 мільйонів українців втратили полум’яного інтелектуала–захисника своєї мови, літератури, пам’яті, історії, права на самоідентифікацію, зрештою — довгий час він вів на українському радіо передачу «Якби ми вчились так, як треба», яка мала дивовижний «інтерактив». Жахлива, тому що померла рідкісна сьогодні людина — небайдужа.
Від зими Анатолій Григорович хворів, і в Інституті його заміняли аспіранти. У новому навчальному році студенти–журналісти так і не познайомилися з легендарним викладачем, який так поетично і натхненно міг розповісти про апокрифи і агіографію, про твори Мелетія Смотрицького й Іпатіївський список, що ти виходив з пари, переконаний: «Це геніально». А коли відкривав першоджерела в бібліотеці, розумів, що все непросто. З викладачем, який так вимагав знати українську літературу, що Багряного, Барку, Уласа Самчука, Хвильового та інших знали всі — навіть ті, хто нічого не знав. Спочатку Анатолій Погрібний писав літературознавчі монографії — «Художній конфлікт і розвиток сучасної прози», «Осягнення сутності», «Яків Щоголів»», «Відповідальна перед епохою», «Олесь Гончар», «Борис Грінченко», «Борис Грінченко в літературному русі кінця XIX — початку XX ст.», але коли зрозумів, що історична епоха потребує його особистісного погляду, його таланту переконання мас, то зосередився на публіцистиці і видав збірники «Розмови про наболіле», «По зачарованому колу століть», «Раз ми є, то де?», «Поклик дужого чину». За публіцистику він отримав і державну премію імені Тараса Шевченка.
Поховають Анатолія Погрібного у суботу, швидше за все — на Байковому кладовищі. Зараз про це піклуються в мерії й інститут журналістики, і Спілка письменників, де він був секретарем. Прощання теж відбудеться в суботу, але в Будинку літераторів чи більшому залі — поки невідомо. Виходять з того, що попрощатися з професором Погрібним хочуть багато людей столичних і з усієї України, а зала Спілки на Банковій дуже вже камерна.
«УМівці» глибоко сумують з приводу смерті Анатолія Григоровича Погрібного і висловлюють щире співчуття його рідним і близьким. Вічна пам’ять.
Глибоко сумуємо з приводу передчасної смерті професора Анатолія Григоровича Погрібного, відомого культурного і громадського діяча, письменника, літературознавця, публіциста, великого патріота і невтомного трудівника, нашого учителя й колеги.
Висловлюємо щире співчуття родині і близьким.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
