Нам «покращили» ціни вже сьогодні

18.09.2007
Нам «покращили» ціни вже сьогодні

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

...Ринок «Лісовий», що на околиці столиці, ми вибрали для свого журналістського експерименту навмисне: покупці його вважають найдешевшим серед роздрібних. І тому, вивчаючи ціни на основні продукти харчування, ми дали своєрідну фору уряду Віктора Януковича — адже на інших базарах все коштує на порядок дорожче.

 

Капуста — то наш діамант

Вересень — перша половина жовтня — це пора, коли господині консервують овочі, закуповують на зиму картоплю, цибулю, моркву, буряк та інші колись найдешевші продукти споживацького кошика. Ще донедавна студенти та малозабезпечені, яким не вистачало грошей на м’ясо та інші «надмірності», купували на Лісовому крупи та овочі. Нинішнього року ситуація почала різко змінюватися. Відтепер у Києві морква і капуста коштують стільки ж, скільки банани й апельсини (тобто від 3,50 до 6 гривень за кіло).

Якщо ви не були на базарі тиждень або два, то перед тим, як підійти до прилавка, намагайтеся розслабитися і думати про приємне — ціни шокують навіть бувалих. «Та що ж це таке коїться?!» — літня жіночка старанно перераховувала свої гривні, намагаючись підбити баланс недільного «шопінгу». Буряк та картопля на ринку коштують три гривні за кілограм, склянка квасолі — також три, морква, капуста, цибуля, недорогі помідори — по чотири, пучок зелені — гривня. До павільйону з м’ясом та олією нервовим заходити взагалі не варто.

Діалог із продавцями на тему «Чому так дорого?», який зазвичай буває доволі беззмістовним, нині має яскраво виражений політичний підтекст. «Чого дивуєтеся? Покращення вашого життя!..» — бабуся Людмила витирає руки і широко посміхається, щиро задоволена власним жартом. Серед інших причин — «Так усе ж дорожчає», маючи на увазі плату за комунальні послуги, ціни на бензин, що також впливає на собівартість сільськогосподарської продукції. Нарікають на цьогорічне посушливе літо, через що погано вродили капуста, морква, зелень, перець і надто рано «відійшли» огірки. Помідори до Києва переважно привозять із південних областей України, які найбільше постраждали від посухи, тому ціни з 7—8 грн. за кілограм у червні зменшилися лише до 4—5 грн. за кіло у вересні. Елітний сорт «бичаче серце» досі коштує 8—10 грн. за кіло. Таку ж ціну просять за «салатну» ялтинську та білу цибулю. Про обіцянки уряду надати компенсацію постраждалим і таким чином врегулювати ситуацію на ринку нині вже навіть не згадують.

Торік, нагадаємо, закупівельна ціна картоплі становила 0,7—1 гривню за кілограм, а на ринку доходила до 2.5 гривні. Огірки (для квашення) коштували від 1 до 1,50, морква — 1,7—2, цибуля — 1,5—2,5, помідори — близько 2 гривень. Так що український борщ — без м’яса — цьогоріч обійдеться щонайменше вдвічі дорожче.

Причому сподіватися на традиційний обвал овочевих цін експерти не радять. Адже близько 70 відсотків овочевої продукції на ринки міст постачають селяни зі своїх присадибних ділянок. Традиційно після збору врожаю ці господарники залишали запас на зиму для своєї сім’ї та родичів, а все інше продавали на базарі. Цього ж року через поганий урожай вирощене «притримують». Подорожчання овочів прогнозують уже з жовтня, а зимові ціни важко навіть спрогнозувати. Найпростіші українські овочі під час холодів можуть стати справді золотими.

...«Курей годувати дорожче стало, ось і піднімаємо ціни», — каже бабуся із Броварського району, пропонуючи яйця та домашніх курчат.

«Усі продають дорожче, а я що, найдурніша?» — парирувала її колега наше запитання, чому сир у неї коштує дорожче, ніж був взимку — по 16 гривень.

«Овочі дорогі через неврожай, особливо на півдні країни. Крім того, подібна ситуація не тільки в нас — у Європі також сутужно. І європейські підприємства збираються закуповувати яблука в нас, бо в них самих не вистачає продукції для переробки», — пояснює власник приватного сільськогосподарського підприємства «Нікон».

Казали тато — посій, синку, соняшник!..

Прикре розчарування чекає на тих, хто зайшов у звичайний продуктовий магазин, аби поповнити запаси у власному холодильнику. Цифри на цінниках деяких товарів збільшуються буквально щодня. Серед рекордсменів — соняшникова олія. Тільки за останні два тижні вартість продукту виросла на 35—45 відсотків. Зараз на полицях столичних торговельних мереж літр олії коштує від восьми гривень, хоча ще недавно його вартість не перевищувала п’яти.

У магазинах у подорожчанні звинувачують виробників. У свою чергу, виробники запевняють: підвищувати ціни на соняшникову олію їх змушують безпрецедентно високі ціни на сировину. Експерти не виключають, що до кінця вересня ціна на соняшникову олію може піднятися ще на 10—15 відсотків.

На початку місяця закупівельна ціна насіння соняшника становила 2 тисячі гривень за тонну. Зараз же виробники змушені купувати його по 2,45 тисячі гривень за тонну. Крiм того, кажуть вони, олiї бракує на внутрiшньому ринку через її експорт.

Генеральний директор асоцiацiї «Укролiяпром» Степан Капшук стверджує, що причиною може бути брак сировини та її подорожчання. Адже замість прогнозованих 1500—1600 гривень за тонну ми маємо ціну близько 2500 гривень. Тобто соняшник подорожчав майже удвічі. Експерти відзначають, що один з основних чинників подорожчання олiї — серйозне зростання рiвня цiн на свiтовому ринку. Зокрема цiни на соняшник в Європi перевищили позначку 1000 доларiв за тонну, чого не було багато рокiв. Водночас мережі збуту мали певні обсяги накопиченої доти олії, яку й реалізували. А коли запаси вичерпалися і магазини захотіли їх поповнити, то з’ясувалося, що на ринку вже принципово новi цiни.

Корови вийшли з–під контролю

Йогурти, кефіри, сирки та інші продукти, що вже стали звичними для покупця, зазвичай дорожчають пізно восени — коли в країні падає виробництво молока. Нині «процес пішов» набагато раніше. Переробники одностайні — дорожчає сировина. «Ніколи ще не було таких високих цін на молоко. Його собівартість росте пропорційно зростанню цін на фураж. Крім того, цього року через посуху майже повністю вигоріла трава. Людям нічим годувати худобу, вони й вирізають її», — розказує комерційний директор «Молокозавод–Олком» Микола Цепляєв. В Україні тенденція до скорочення поголів’я корів почалася давно і вирізають худобу вже не перший рік. «Зараз кількість корів менша, ніж у післявоєнні роки», — відзначає експерт. Через це, в Україні дефіцит молока, тим паче якісного — до 80 відсотків молока збирають у населення. «Протягом останніх десяти місяців минулого року збір молока зменшився на півмільйона», — констатує пан Цепляєв.

Шансів, що ціна на молочні продукти знизиться, майже нема. Попереду зима, коли корови, природно, дають менший надій — закупівельні ціни зростатимуть і надалі. «Я думаю, що жодна людина не зможе точно сказати, на скільки вони зростуть. Однак що не падатимуть — це точно», — вважає Микола Цепляєв.

Зменшення поголів’я корів експерти відзначали ще минулого року, після заборони ввезення вітчизняної м’ясо–молочної продукції до Росії. Щоб не допустити такого скорочення, в уряді планують збільшити дотації на галузь. Дотувати по три гривні на кілограм живої ваги запропонував ще у серпні віце–прем’єр Віктор Слаута. До цієї ідеї виробники ставляться скептично. «Коли галузь розвалюється, жодні дотації не допоможуть. Нам треба залучити інвестиції чи надати безвідсоткові кредити на декілька років, щоби був поштовх до розвитку», — каже експерт.

Нині середня закупівельна ціна у приватному секторі становить від 1,1 (у західних областях) до 1,4 гривні (на Вінничині, Житомирщині). Експерти прогнозують, що до кінця року вона зросте до 1,5 гривні у приватних та до двох гривень — у колективних господарствах.

Стегенця, друзі, — це розум, честь, совість і добрий прибуток для чиновника!

Справжня біда прийшла до тих, хто полюбляє яєшню на сніданок. За два місяці відпускна ціна на яйця збільшилася з 3,2 до 4,2 гривні за десяток. До кінця року вона може сягнути й більших висот. А якщо й урожай «підкачає», то десяток коштуватиме сім гривень. Хоча в МінАПК й запевняли, що ціни збільшуватися не будуть, час показує протилежне. Так, у столиці десяток яєць у роздріб обійдеться від 4,5 гривні на ринку до 5—6 гривень у супермаркетах.

Виною тому — зменшення поголів’я птиці, ліквідація значної кількості птахо– та племзаводів, репродукторів. «Поголів’я птиці зменшується у дрібно– та середньотоварних підприємствах, особливо в Одеській та Рівненській областях», — відзначив генеральний директор Національної асоціації виробників м’яса та м’ясопродуктів «Укрптахопром» Володимир Фролов. За його даними, поголів’я птиці зменшилось на 300 тисяч голів. На 15—12 мільйонів голів птиці менше, ніж торік, продадуть підприємства. Через це виробництво яйця зменшиться на 500—600 мільйонів штук, тобто на десять відсотків. «У порівнянні з минулим роком, курка–несучка в середньому по Україні стала нести на два яйця менше. Через це воно й росте в ціні. Якщо ситуацію не змінити, то ростиме і далі», — переконаний пан Фролов.

У птахівництві є свої підгалузі, деякі з них прибуткові, деякі ні. Уряд надає фінансову підтримку у першу чергу високорентабельному виробництву. «Таким чином вони не прозоро розподіляють кошти», — вважає гендиректор «Укрптахопрому». Скажімо, торік на програму селекції м’ясної птиці було виділено третину з 20 мільйонів гривень, що їх виділили для всієї галузі! А цього року з 15 мільйонів майже половину витратили на виробництво м’яса птиці, у тому числі бройлера (високорентабельне виробництво. — Авт.) «А інші галузі отримали решту», — обурюється Володимир Фролов.

Крім того, на виробництво бройлера також дають дотації — по 45 копійок на кілограм м’яса у живій вазі. Водночас дотацій на курку–несучку немає жодних. «І це при тому, що виробництво яєць є низькорентабельним, а у деяких підприємствах навіть збитковим», — відзначає генеральний директор асоціації. Щоби виростити курку, треба зачекати 120 днів. І тільки після цього вона даватиме прибуток.

«Я боюсь, щоб нас не спіткало те, що трапилось із молочним тваринництвом. Фінансування йшло в основному на м’ясо, а на молоко було мізерним. Те ж саме із яєчним птахівництвом зараз відбувається», — розказує Володимир Фролов. На думку експерта, минулого року ціна на яйця так не «стрибала» з однієї простої причини: крім того, що були нижчими ціни на комбікорми, електроенергію та інші складові виробництва, існували ще й дотації. Цього року дотації скасували, виробництво стало майже збитковим, частину поголів’я вирізали. Тож ціна й пішла різко вгору.

Заступник голови департаменту ринків тваринництва Міністерства аграрної політики Володимир Дерманець відсутність дотацій пояснив досить просто: «Торік у країні зафіксували перевиробництво яєць. Очевидно, галузь достатньо прибуткова і без дотації».

Відсутність фінансування з боку держави та низька рентабельність підприємств, відповідно, не дає можливості розвивати виробництво. «Самі розумієте, 95 відсотків обладнання, яке є на птахівничих фабриках, уже застаріло — йому по 20 років, тоді як офіційний термін його придатності — усього 12. Обладнання дороге, на реконструкцію приміщень теж нема коштів», — зауважує гендиректор «Укрптахопрому».

Перловка з омарами, сер!

Цілком ймовірно, що задоволення поїсти вранці кашу невдовзі стане в нашій країні привілеєм заможних осіб та іншої еліти. Гуртова вартість усіх видів круп (окрім імпортного рису) з початку збирання врожаю зросла на 16 відсотків. Роздрібні ціни плавно, але невпинно «скачуть» догори щотижня — на 0,5—1 відсоток. Гречку нині можна придбати на ринку за п’ять гривень, ячна та пшенична крупи коштують приблизно три гривні. У супермаркетах ціна ще вища. Так, у мережі «Фуршет» гречана крупа «підскочила» до 5 гривень 80 копійок, горох тепер коштує понад дві гривні.

«Крупи подорожчали через зростання цін на сировину — це основна причина», — вважає директор Роменського комбікормового заводу Костянтин Соляник. Скажімо, пшенична та ячмінна крупи подорожчали приблизно наполовину, горохова — майже вдвічі. Ціна на гречку піднялася з інших причин. Адже гречка, до речі, так само як рис, перебуває у нас у так званому превілейованому стані, а її вартість ... залежить від цін на картоплю. «Коли мало картоплі, то люди починають активніше споживати гречку та рис. І навпаки. Водночас гречка не може коштувати стільки ж, як дешевші крупи. Тому вартість її мусить зростати», — відзначає Костянтин Соляник. Рис же в країну переважно експортується, тож зростання його вартості — загальносвітовий процес. Інші ж причини, як, наприклад, підвищення зарплат, теж мали місце. «Проте вони не настільки сильно вплинули, як зростання вартості сировини», — переконаний експерт.

На скільки ще дорожчатимуть крупи, прогнозувати важко навіть фахівцям. «Якщо врахувати, що ціни на зерно зараз на «піку», то, за законами ринку, воно мусить падати в ціні», — зауважує Костянтин Соляник. Хоча попереду зима, дешевих овочів та фруктів не буде. «Тому до Нового року можливе ще незначне зростання ціни. Коли ж з’явиться новий урожай (в тому числі й у південній півкулі), то вартість імпортованих круп повинна знизитись», — переконаний наш співрозмовник. Серед круп, що завозять до України, головне місце посідає рис.

«З приводу цін не турбувати!». Янукович

Цікаво, що Кабінет Міністрів України, який безпосередньо відповідає за економічні процеси в державі, від коментарів на тему подорожчання продуктів харчування старанно ухилився. Жодної прес–конференції з аналізом ситуації, жодного виступу у пресі чи на телебаченні! Хоча відкрити громадянам причини такої ситуації та, головне, розповісти, як уряд думає із нею боротися — це не тільки черговий піар–хід перед виборами, а просто добросовісне виконання службових обов’язків.

Аби заповнити цю «білу пляму», газета «Україна молода» із запалом вирішила з’ясувати ситуацію із перших уст. Проте телефон прес–секретаря Прем’єр–міністра Дениса Іванеска мовчав. «Він у відпустці», — пояснила ситуацію рядова працівниця кабмінівської прес–служби. За її словами, обов’язки речника Віктора Януковича нині виконує заступник пана Іванеска. Зателефонувати до нього, звичайно, можна, але навіщо? Адже давати коментарі він все одно права не має. Офіційної інформації на сайті Кабміну з цього приводу не існує. «По–доброму» нам порадили зателефонувати до ряду міністерств і спробувати з’ясувати позицію українського Прем’єр–міністра через висловлювання його підлеглих.

Що ж, це краще, ніж нічого, — подумали ми, зв’язавшись із Міністерством економіки. Ввічливий голос на тому кінці проводу зауважив, що прес–служба жодних коментарів не дає, але вони можуть надіслати наш запит одному із своїх департаментів. Ми скористалися порадою, але на момент підготовки цього номера до друку жодної відповіді з Мінекономіки наша редакція не одержала.

Утім для шановного Віктора Федоровича Януковича, який попри посаду Прем’єра, є лідером Партії регіонів, питання про суцільне подорожчання продуктів першої необхідності є більше, ніж неприємним. Головним чином через гасло його партії на минулих виборах — «Покращення вашого життя вже сьогодні». Якщо ціни нині значно випереджають зарплати, то як тут звітувати про «покращення»?! Тим паче що до 30 вересня залишилося зовсім небагато, і така «неув’язочка» може коштувати «регіоналам» відчутного відсотка голосів розчарованих виборців.

Але пан Янукович не був би собою, якби у такій ситуації розгубився. І нещодавно, прогулюючись ринком Василівки, що у Запорізькій області, на запитання, чому усе раптом стало таким дорогим, відповів дослівно таке: «Ви запитайте у Ющенка, чому він у квітні підписав указ. Якби він не підписав указ 2 квітня, то це б не дестабілізувало ситуацію, і ситуація була б іншою».


КОМЕНТАР

Уряд заклав «під економіку» потужну міну

Це може видатися неймовірним, але навіть бойовий перший заступник Прем’єра, міністр фінансів Микола Азаров із думкою шефа не погоджується. За його словами, причина наших бід — не Віктор Ющенко зі своїми указами та інші світові імперіалісти, а всього лише... погана погода під час збирання врожаю та несприятлива кон’юнктура на світових продовольчих ринках. Яку саме тенденцію розвитку ринків Микола Янович вважає несприятливою для експортноорієнтованої «сільськогосподарської» України, він, на жаль, не пояснив.

«Напевно, в уряді є кілька каналів інформування керівництва: один для Прем’єр–міністра, інший — для його заступника. Імовірно, що свою версію цінового форсажу оприлюднить і міністр економіки пан Кінах. Панове урядовці, визначте спільну легенду!» — прокоментував таку розбіжність в оцінках однієї ситуації з боку високих урядовців керівник президентського секретаріату Віктор Балога. Сам пан Балога вважає, що однією з причин некомпетентності Кабінету Міністрів є відсутність затвердженої програми його діяльності.

Народний депутат п’ятого скликання Володимир Лановий стверджує, що «зростання цін на продукти харчування, яке ми нині спостерігаємо у всіх регіонах України, є наслідком загальної інфляції, що стартувала в державі ще у грудні 2006 року. Спочатку «підстрибнули» ціни на газ, потім на електроенергію, транспортні вантажні та пасажирські послуги. Усі ці нові високі затрати вплинули на собівартість виробництва в інших галузях, у тому числі й тих, котрі обслуговують сільське господарство. І у підсумку, вплинули на загальну вартість продуктів харчування».

«Це парадоксально, — наголошує пан Лановий, — що нині, одразу після жнив, під час збирання фруктів та овочів, у нас зростають ціни. Така ситуація протиприродня, пов’язана із зростанням інфляції». За словами народного депутата п’ятого скликання, нині уряд не здатний вжити необхідних заходів, аби стримати зростання цін. Але головне, що Кабмін воює не з джерелами інфляції, а намагається адміністративними методами «притиснути» продавців і виробників продукції. «Так було з продажем бензину, хліба, коли силовими методами продавців примушували стримувати зростання цін, — каже Володимир Лановий. — Методом тиску можна «тримати» ціни щонайбільше місяць. Після цього, навпаки, розпочнеться стрімке зростання — оскільки внаслідок стримування виникне дефіцит, ажіотатжний попит, і після такого «управління» інфляція набере ще більших обертів».

...Серед прогнозів експертів на найближчий місяць — подорожчання ще на десять відсотків м’яса, олії та, незважаючи на перевиробництво, цукру.