Предстоятель ПЦУ Епіфаній.
30 років тому відбулась визначна подія для українського Православ’я та для українського народу в цілому. Адже 5-6 червня 1990 року проведено Всеукраїнський Собор Української Автокефальної Православної Церкви, на якому, зокрема, було обрано Предстоятелем Патріарха Мстислава (Скрипника).
Цей Собор ухвалив низку важливих постанов, які засвідчили про автокефальний статус Української Православної Церкви. І що важливо – на ньому визнано недійсним акт приєднання Української Церкви до Московської у 1686 році, як такий, що суперечить канонам Вселенського Православ’я. Тож можемо впевнено стверджувати:
Всеукраїнський Собор 1990 року – один з історичних кроків до нині утвердженої повної незалежності нашої Православної Церкви.
Після століть духовного полону, століть неперервної боротьби за свою Церкву, понад 700 делегатів з усієї України однодушно проголосили: Автокефальна Церква в Україні є і буде! Це був сміливий крок, якого чекало українське суспільство в надії на духовне відродження.
Ми з подякою Богові згадуємо події 30-літньої давнини. Адже кожен вірний Православної Церкви України є співтворцем великого досягнення – духовної незалежності, яка була остаточно утверджена Синодальним і Патріаршим Томосом. Він також був би неможливим без єдності на основі ідеї автокефалії, яка на ще одному історичному Соборі, 15 грудня 2018 року, підтвердила бажання усіх її прихильників бути неподільною українською православною родиною.
Вірю, що так само, як у Богом благословенний час Томосом Вселенського Патріархату була утверджена автокефалія, за яку боролися покоління українських православних, так само спільною працею та з благословенням Матері-Церкви ми досягнемо і утвердження для ПЦУ статусу Патріархату, ідея якого також пов’язана зі згадуваним Собором.
Тож вітаю усіх вас, брати і сестри, з цією важливою датою. Нехай Господь дарує всім нам сили та наснагу трудитись на славу Божу і розбудовувати нашу Церкву! А всім хто потрудився і вже спочив у Бозі – вічна пам’ять!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проголошення Київського патріархату: 30 років по тому
4-місячний Тимофій, 7-місячна Ліза, 3-річний Марк, 8-річна Злата та Сергійчик, якому в липні мало виповнитися 10 років. Ці імена додано до числа понад півтисячі українських дітей, чиє життя вже обірвала зла воля російських загарбників. >>
Сьогодні в наших храмах лунає спільна молитва за спокій душ розстріляних десять років тому мирних учасників Революції Гідності, за всіх, хто віддав свої життя за свободу і незалежність України. >>
105 років тому упорядкувати свято Соборності Рада Міністрів і Директорія УНР доручили Іванові Огієнку – на той час міністрові народної освіти, а загалом видатному громадському і церковному діячеві, видатному ієрарху, знаному як митрополит Іларіон. >>
Будь-яка війна, по суті, це тимчасовий тріумф ненависті. Саме вона – одна з головних причин, які призводять до її початку, і водночас саме ненависть є одним із головних наслідків війни. >>
Ворог лютує все більше, нещадно виплескуючи на нас смертоносну отруту свого озлобленого серця або того, що від нього залишилось. Бо звичайне людське серце такого злодійства чинити би не дозволило. >>
Міру жорстокості того акту геноциду проти українців важко навіть осягнути: вимирали з голоду люди на найродючішій у Європі землі, яка донедавна годувала півконтинента. >>
