Путін вимагає від США статусу його мови та церкви в Україні.
Як так сталося?
Що за несподіванка?
Адже мова не має значення, а релігія — взагалі особистий вибір кожного.
Українська мова та українська церква — одні з найбільш заборонених у європейській історії.
Ми і досі не можемо до кінця усвідомити, наскільки нам за століття нав’язали зовнішній контекст, чужу мову та чужу релігію.
Але усе більше людей усвідомлюють, що право говорити про російську як про «рідну» в Україні переважно мають лише ті, чиїх предків сюди заселяли з росії саме для придушення української (або кримськотатарської та інших) мови, ідентичності та культури. Бо наші предки в абсолютній більшості насправді не говорили російською.
Лише в 2020 році — вперше з часів Незалежності, вперше після гноблення української російською імперією, а потім і радянським режимом — української мови стало більше у вжитку, аніж російської.
Але цього усе ще недостатньо, аби російський вплив не поширювався в Україні через мову.
Кожен із нас має друзів, які досі вагаються, чи перейти, і вважають, що неперехід — це «свобода вибору». Але свобода може різко закінчитись російською окупацією і доведеться російською говорити вже лише те, що можна, як це зараз відбувається на окупованих територіях.
Кожен російський цар юзав російську мову, культуру та церкву як інструмент підкорення. Будь-який народ, що зараз є у «федерації», втратив свою суб’єктність через втрату мови і культури. Якщо путіну не вдається підкорити нас зовнішньою силою — він знову спробує зробити це внутрішньо.
Будь-яка мапа поширення російської — це мапа тривалості російської окупації, мапа репресій, депортацій та заселення «звільнених» земель своїми рабами. Чим довше та глибше під москвою — тим менше в кожної нації власної ідентичності.
Росія зараз тиражує пропагандистські зображення, на яких російська — абсолютно переважаюча мова європейського континенту зі 140 мільйонами носіїв. Але росія майстерно грає в цю гру, маніпулюючи думками вестернів, перебільшуючи свій вплив.
Втім у цю пропаганду є внесок і кожного з нас. Кожного українця, який досі є носієм російської, віддаючи пас російській пропаганді для таких зображень. Це точно та «свобода», за яку ви боретесь?
Одним із наймудріших рішень сучасної російської кагебешної адміністрації було повернення впливу церкви. Росіяни можуть використовувати свою агентуру по всьому світу не лише під виглядом дипломатів, а й у рясах, таким чином ретельно приховуючи їхній зв’язок з кдб.
Наприклад, в Україні Гіркін почав окупацію Слов’янська, перед цим провівши бойові злагодження у підмурках Святогірської лаври. В нього був навіть окремий підрозділ бойових монахів.
Чи ми достатньо на це відреагували? Чи досі боїмося реакції світу на «гоніння церкви», яку вони розкачують?
Темп переходу до ПЦУ російських церков надзвичайно повільний. Добровільний інструмент працює дуже погано, але навіть він — працює, і щотижня кілька парафій переходять до ПЦУ. У кожного з нас є родичі або друзі в селах, в невеличких містечках, де громади дуже часто вже готові.
Поговоріть з ними — складіть план «примушування» до переходу на місці. Це безпека ваших друзів, колег, родичів від російського впливу, зокрема на старше покоління.
Якщо ви впливовець або підприємець — підтримайте ініціативи з переходу інформаційно або фінансово.
Якщо наша влада і далі боятиметься непопулярних рішень із повною забороною і конфіскацією майна рпц в Україні — щонайменше кожен з нас може вплинути на те, аби прискорити темп переходу кожної з парафій до ПЦУ. Ми втрачаємо час, і російська пропаганда усе більше розпростує крила.
Колись пів світу розмовляли французькою, а англійська далеко не мала такого статусу, як зараз. Але слабкі позиції Франції відобразились і на поширеності французької мови. Після двох світових війн німецька втратила свої позиції у світі також.
Сьогодні ми можемо задати тренд на «денацифікацію» російської як одні з найчисельніших її носіїв. Припиніть споживати контент російською, видаліть їхню розкладку, перевірте, чи ваші гаджети не говорять з вами цією непотрібною мовою.
Давайте зробимо російську мертвою мовою.
Якщо ви зовсім не знаєте, що зробити, — знайдіть продукт про українську мову, культуру, що може вплинути на ваше оточення.
Підсадіть на подкасти про українську культуру або історію, врятуйте тих, хто інерційно повертається зараз до російського. Підтримайте цей контент фінансово.
Наша безпека зараз залежить у першу чергу від військової потуги, від героїзму Сил оборони, але кожен з нас може зробити трішки більше — позбавивши росію тих інструментів впливу, на які вона досі розраховує в Україні.
Як ми почули з уст самого диктатора, його інструменти війни — це зокрема ЙОГО мова і ЙОГО церква.
Наша безпека у майбутньому залежатиме від свободи інформаційного простору від впливу росії. Без мови та церкви вплив для росії коштуватиме в рази більше і може стати непідйомним для її економіки. Не зволікайте. Зробіть крок назустріч нашій колективній безпеці.
Богдан ЛОГВИНЕНКО (fb)
