Міру жорстокості того акту геноциду проти українців важко навіть осягнути: вимирали з голоду люди на найродючішій у Європі землі, яка донедавна годувала півконтинента.

Вперше також День захисників України відзначаємо 1 жовтня, і вперше – всеукраїнською хвилиною мовчання, на знак глибокої шани нашим полеглим новітнім Героям

Сьогодні у міжнародному календарі – День миру. Понад 40 років тому він був встановлений Генасамблеєю ООН. Щороку міжнародні інституції закликають відмовитись від насильства, зупинити війни. Але це не діє.

І в день цей святковий звертаємося до батька нашого Володимира, до нашого рівноапостольного володаря і просвітителя, і до всіх святих Руси-України: моліть Бога за Україну-Русь, за рідну вам землю, моліть Господа за нас, дітей ваших!

Ми повинні пам’ятати наших славних і великих українців, і вірю: прийде час, коли ми створимо Національний пантеон пам’яті всіх великих українців.

Вже довго триває ця війна. Смерть, страх і біль – довкола нас, але ми маємо будь-що зберегти життя в собі, всередині, в душі. Ворог не має забрати в нас те, заради чого хочеться жити, бо зокрема і це робить нас духовно сильними і непереможними.

Живучи в XIX столітті, Шевченко справедливо викривав тих, хто й зараз вдерся на нашу землю. Викривав через біль, страждання, лють і руїни, які вони після себе лишали тоді і лишають нині. Він їх не називав росіянами, він висловлювався інакше: «чужі люде», «недолюди».

Триває вже дванадцятий місяць повномасштабної кровопролитної війни. Зараз дуже складний час для всіх: і для тих, хто чекав, що війна швидко завершиться, і для тих, хто розумів, що вона триватиме довго.

Ми віримо і відчуваємо, що нині молитовно з нами радіють преподобні Отці Печерські на чолі з великими світильниками благочестя – Антонієм і Феодосієм. Радіють на небесах святитель Іларіон – перший уродженець Руси на Київському Митрополичому престолі та подвижник, який тут розпочав своє служіння.

За цей рік ми чітко побачили, хто є нам справжнім другом, а хто був вовком в овечій шкурі. Зрозуміли навіть ті, хто не бачив цього за 8 років війни і три століття поневолення, що наш самозваний «брат» гірший за відкритого ворога, бо гострив ножа на наше горло під слова про «братерство».