Військова політика — відсутність стратегії: внутрішня криза України та нові виклики
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литви та Сейму і Сенату Польщі (МПА) створила комітет з питань безпеки.
Про це голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив на брифінгу, який він провів разом і головою Сейму Литви Вікторасом Пранцкєтісом та маршалком Сенату Польщі Станіславом Карчевським, пише Радіо Свобода.
Спільний брифінг відбувся в рамках Х сесії МПА "Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом", яка проходить 7-8 червня 2019 року у Києві.
Голова Верховної Ради повідомив, що на сесії МПА було оголошено про створення додаткового, четвертого, комітету у структурі Міжпарламентської асамблеї Литва-Польща-Україна – комітету з питань безпеки.
"Ми узгодили, що координація наших дій з питань безпеки є важливою і актуальною, оскільки гібридні виклики, що стоять перед нашими країнами в обороні від російської агресії, є подібними і спільними: зокрема, це інформаційна безпека, це кібербезпека, енергетична безпека, гуманітарна безпека", – сказав він.
Парубій наголосив, що безпека у сьогоднішньому світі – це не тільки зброя і танки – це дуже широкий спектр питань.
"Тому ми стали ініціаторами підписання заяви від парламентів країн нашого регіону проти "Північного потоку-2", – нагадав він.
Голова Верховної Ради також зазначив, що на цій сесії був підписаний заключний документ, в рамках якого було досягнуто домовленості дотримуватися стратегії 2025 і 2027 – стратегії плану України на шляху до ЄС.
Спікер зазначив, що на цій сесії МПА було також ухвалено рішення про збільшення парламентаріїв від кожної країни до 12 депутатів.
Від імені парламентів трьох країн також було наголошено на необхідності продовження і збільшення санкцій проти Росії і солідарності на євроінтеграційному напрямку розвитку України.
Зі свого боку Вікторас Пранцкетіс нагадав, що нещодавно Сейм Литви ухвалив резолюцію про визнання геноцидом депортацію кримських татар у 1944 році та вручив Парубію текст документа. Пранцкетіс наголосив, що це є продовженням послідовної політики підтримки України Литовською Республікою та важливою заявою у контексті російської агресії.
А Станіслав Карчевський зазначив, що цього року Польща святкує 20-річчя членства в НАТО, також 15-річчя членства в ЄС. У цьому контексті він заявив про повну готовність ділитися з Україною досвідом, пов’язаним зі вступом до цих організацій, а також подякував Україні та Литві за спільну декларацію та критичну оцінку "Північного потоку-2".
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Інформаційні стрічки третього року великої війни регулярно повідомляють про нові ядерні загрози та нові хвилі російських навколоядерних фейків. >>
«Танок на граблях» відбувається як по нотах. >>
На третьому році війни президент США несподівано змінив головну свою тезу про допомогу Києву — «стільки, скільки потрібно» на повну невизначеність — «допомагати настільки, скільки ми зможемо». >>
Президент Польщі Анджей Дуда, який зараз із прем’єром Дональдом Туском перебуває з візитом у США, вважає, що російський диктатор владімір путін захоче напасти на інші європейські країни. >>
Політична влада створює картину внутрішньополітичного життя, війни та своїх дій, керуючись власними інтересами. >>