Андрій Воронін: Грузинів не можна обіграти «малою кров’ю»

06.09.2007
Андрій Воронін: Грузинів не можна обіграти «малою кров’ю»

Андрій Воронін прагнутиме до перемоги в кожному матчі. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

На відміну від Андрія Шевченка, якому адаптаційний період в чемпіонаті Англії дається дуже важко, його тезка Воронін зумів швидко пристосуватися до прем’єр–ліги. Український форвард, який перейшов до «Ліверпуля» з леверкузенського «Байєра» на правах вільного агента, регулярно відзначається голами за нову команду. На випадок відсутності Шеви у національній збірній саме Вороніну доведеться взяти на себе відповідальність за дієвість лінії атаки. Утім до цього йому не звикати. Згадаймо поєдинок із Данією, коли влучний удар одесита виявився вирішальним.

Позавчора в Кончі–Заспі Воронін «відкрився» для українських журналістів, серед яких був і кореспондент «УМ».

 

— Андрію, в якому фізичному стані ви зараз перебуваєте?

— На щастя, травми обійшли мене стороною. Розтягнення м’язів вдалося швидко вилікувати. Останній тиждень я тренувався в «Ліверпулі» з основною групою й провів 17 хвилин у матчі проти «Дербі».

— Ви погоджуєтеся з тим, що найближчі матчі з Грузією та Італією стануть визначальними для нашої збірної в боротьбі за путівку на Євро–2008?

— Звісно. Якщо в цих матчах ми наберемо шість очок, то отримаємо реальну перспективу вийти з групи. До того ж не з другого, а з першого місця.

— Олег Блохін казав, що поки не знає, які слова знайти для гравців перед цими матчами. Чи не виникнуть у футболістів проблеми з налаштуванням на гру?

— Особисто для мене, та й, вважаю, для всіх хлопців це не буде проблемою. Ми розуміємо, наскільки важливі ці двобої. Навіть незважаючи на відсутність деяких гравців, ми будемо налаштовуватися лише на перемогу.

Зараз усі думки зосереджені на грі в Тбілісі. Треба спочатку там взяти три очки, а вже потім думати про зустріч із італійцями.

— За рахунок чого, на ваш погляд, можна перемогти збірну Грузії?

— За рахунок голів. Матчі проти грузинів нам завжди давалися важко. Ця команда технічна, тому не можна їй дозволяти контролювати м’яч у середині поля, не можна давати простору. У складі нашого найближчого суперника грають дуже сильні виконавці з провідних європейських країн і недооцінювати їх не слід.

— Чи можливий такий варіант, що напередодні гри з Італією футболісти спробують здобути перемогу в Тбілісі «малою кров’ю»?

— Ні. Щоб виграти у Грузії, необхідно викласти всі свої сили. Інакше не можна здобути перемогу. До того ж у цей день італійці гратимуть із Францією. Тож ми в рівних умовах — і в нас, і в «Скуадри адзурри» буде по чотири дні для відновлення своїх кондицій після важких поєдинків.

— Ви вже звикли грати за збірну по два матчі за п’ять днів?

— Гадаю, ми не повинні звертати уваги на календар. Тим паче що нашим головним суперникам — французам та італійцям — так само несолодко.

— Андрію, як триває ваша адаптація в Англії?

— Попри те, що Англія й Німеччина — абсолютно різні країни, все проходить нормально.

— Як ви ставитеся до того, що Рафаель Бенітес (тренер «Ліверпуля») може в будь–який момент залишити вас у запасі, хоча ви регулярно забиваєте?

— У нього дуже непоганий підбір виконавців. У стартовому складі 11 футболістів, а грати хоче кожен. Мета Бенітеса полягає в тому, щоб «Ліверпуль» провів на високому рівні всі матчі в сезоні, тож ротація неминуча. Навіть якщо я забиватиму по два м’ячі в кожній зустрічі, все одно не зможу постійно виходити в «основі».

В’ячеслав ЛАШУК