Торги не склались

31.07.2007

      Друга декада липня увійде в літопис запорізької товарної біржі «Гілея»: тут проведено перші відкриті торги за пшеницю урожаю-2007. Заступник голови облдержадміністрації Валерій Черкаска прогнозував результативну  конкуренцію за продукцію хліборобів: «Усе має бути о'кей: перші партії зерна будуть реалізовані. Стартові ціни? Їх визначає ринок: пшениця третього класу — 985 гривень, четвертого — 870—880 гривень за тонну. Сам факт проведення торгів засвідчує появу в регіоні цивілізованого ринку зерна. Ми вирішили, що у 2007 році закупівлі до Аграрного фонду, Держрезерву і регіональних ресурсів будуть проводитися винятково через товарну біржу «Гілея». Кожного четверга».

      Директор «Гілеї» Володимир Товбас повідомив, що тільки Аграрний фонд України має намір придбати в області 43 тисячі тонн зерна. Орієнтовна ціна — по 956 грн. 89 коп. за тонну пшениці третього класу і по 876 грн. 12 коп. — четвертого. Потреби Держкомрезерву — 60 тисяч тонн: на 15 гривень це відомство дорожче оцінює пшеницю четвертого класу, плануючи заощадити по 5—6 гривень на ціні за тонну третьокласної, якої купуватиме більше.

      Наміри намірами, але не так сталося, як прогнозували керівник «Гілеї» та «аграрний» віце-«губернатор»: дебютного дня було реалізовано лише один-єдиний лот! Аграрний фонд України придбав тисячу тонн пшениці третього класу по 945 грн. 25 коп. На тлі прогнозованої віце-«губернатором» ціни й озвученої представником Аграрного фонду, як бачимо, поступився виробник. Його представник утаємничився. Сільгосппідприємство, очевидно, відчуває дефіцит обігових коштів, тому й погодилося втратити на проданій партії зерна зовсiм не зайві 10—11 тисяч гривень. Ліпше, мовляв, синиця в руці, аніж журавель в небі... Решта покупців, а ними, окрім Держкомрезерву, були і шість районних пекарень, вирішили зачекати, відтак інші тринадцять продавців не виручили на біржі жодної копійки. Хоча за пшеницю третього і четвертого класу торги проходили.

      На думку деяких експертів-фахівців, сільгосппідприємства-продавці виявили надмірні «апетити», що опосередковано підтвердив і директор біржі пан Товбас: «Не було жодної пропозиції на продаж тонни зерна менш як за тисячу гривень. Враження, ніби товаровиробник «відірваний» від реальної цінової ситуації. Так, була посуха; втрати урожаю — до 40 відсотків... Але ж існує світова ціна на зерно!». В обласній асоціації сільгоспівиробників таку аналогію вважають недоречною: у більшості цивілізованих країн аграрний сектор економіки одержує потужну фінансову підтримку, а в Україні — мізерну. Як можна за таких умов «гнуздати» ціни на зерно в межах його собівартості?!. На Запоріжжі, до речі, тонна пшениці нового урожаю вже обходиться у більш як 900 гривень. Ось і рахуйте, панове невиробники!..

      Ті ж вираховують, судячи з відвертого осуду «апетитів виробника», не вельми об'єктивно, ігноруючи урядове рішення стосовно підвищення мінімальних і максимальних закупівельних цін на зерно. Конкретика — у наказі № 371 Міністерства агрополітики від 30 травня 2007 року, яким було уточнено «Питання діяльності Аграрного фонду на організованому ринку в 2007—2008 маркетинговому періоді». Та ось: згідно з цим циркуляром тонна твердої пшениці першого класу оцінена у 1090—1185 гривень, другого — 1030—1120, третього — 950—1033, четвертого — 820—891, п'ятого — 780—848 гривень (граничні ціни за тонну м'якої пшениці — відповідно, 1000—1087, 950—1033, 875—951, 820—891 і 750—815 гривень). У наказі МінАП України акцентовано, що рішення щодо підвищення закупівельних цін базується на вимогах Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», а також на вкрай несприятливих у рільництві агрометеорологічних умовах для росту і розвитку зернових культур.

      Уряд вирішив; на місцях, як це відбувається зазвичай, ігнорують цінове регулювання. Не порозумівшись на торгах у Запоріжжі, сторони, зрештою, як і біржовики, у відчай не впадають. Усі пов'язують мінімальну ефективність перемовин недостаньо чіткою визначеністю з урожаєм 2007 року (на момент біржових торгів у області було зібрано лише дві третини вирощеного). Те, що товарні біржі пожвавішають за тиждень-півтора — тілько-но фінішує обмолот хлібів, спрогнозував і перший заступник голови Держкомрезерву України Станіслав Сафронов. Зауваживши додатково: «Дається взнаки і те, що не звикли ми до цивілізованого ринку! Традиція — домовлятися у якихось куточках. Бракує публічності. А чого її уникати? Час такий, що в кулуарах дедалі складніше налагоджувати ділові стосунки, укладати угоди. Всім сторонам потрібно звикати до прозорості у бізнесі».

* * *

      Доки цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що другі торги на товарній біржі «Гілея» виявилися ще провальнішими: реалізовано лише 68 тонн продовольчої пшениці!

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>