Як відомо, комікси відносяться до жанру так званої розважальної літератури. Саме тому його й обрали автори ідеї з громадської організації «Технології оптимального розвитку особистості» — адже підготовка до сімейного життя в нашому суспільстві практично не ведеться, і починати потрібно поступово й, так би мовити, з легкого жанру.

Відтепер мешканці китайського міста Нінбо знають про українців більше хорошого — наш земляк Ігор Копитов став у них справжнім народним героєм, адже врятував 11-річного місцевого хлопчика. Як розповіла «УМ» Тамара Гнатюк, менеджер із персоналу компанії «Укр-Китай Комунікейшн», 24-річний Ігор уже півроку живе в Китаї і працює у представництві цієї компанії. А у вільний від роботи час полюбляє прогулятися містом. Так було і того дня: Ігор милувався місцевою архітектурою, мостом через річку, коли помітив у воді дитину, яка тоне.

Слово «Шаолінь» у нас знають завдяки Джекі Чану та голлівудським фільмам, у яких натуралізовані американські китайці у помаранчевих рясах легким доторком ламають стіни, загрібають руками жар та складають у стоси полчища «поганих хлопців». Китайські школи бойових мистецтв, які залишалися таємними понад тисячу років, у минулому столітті відкрилися для світу і одразу обросли безліччю небилиць і стереотипів. Цього тижня в Україну приїхав Юй Куа Чен, настоятель бойових мистецтв храму Шаолінь. Разом зі своїм учнем і єдиним українцем — почесним монахом Шаоліня Андрієм Старовойтом, вони вирішили розвіяти деякі міфи про легендарну гірську обитель монахів Чань. «Я запросив Учителя, аби він погрався з дітьми, пожив під дахом будинку, — пояснює Андрій Старовойт мету візиту Юй Куа Чена, — адже він не має власного дому і зовсім не має вільного часу, бо постійно когось лікує. Або вчить».

Такого тріумфу місто Хмельницький не бачило давно. Переповнена зала обласної філармонії щоразу просто вибухала від оплесків, а на головній сцені Хмельниччини співав восьмирічний хлопчик. Сольний концерт лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів Андраніка Алексаняна, високого злету маленького співака, в якому поєдналися українська та вірменська кров, зібрав сотні людей. А коли він заспівав пісню «Мама», чи не в усіх на очах заблищали сльози... Боляче про це говорити, але цей дуже веселий і гарненький хлопчик — інвалід із дитинства. Його ріст призупинився, коли хлопчику було три рочки.