Земля по-чорному

      Отже, позавчора 367 народних депутатів «перетиснули» позицію Президента, тож у цьому році все ще неможлива торгівля землею сільськогосподарського призначення. Подолання президентського вето на земельний мораторій означає, що протягом найближчого року в українському селі нічого не зміниться. «Ні в гірший, ні в кращий бік, але мусимо потерпіти до кращих часів», — натякають ініціатори вето. Спробуємо з'ясувати, чи справді це так.

      Упровадження мораторію означає, що земля впродовж 2007 року не стане товаром, а отже, за логікою соціалістів та інших захисників народних прав, спритні ділки не зможуть безкарно дурити не надто досвідченого в земельних спекуляціях хлібороба. З іншого боку, немає товару — не буде в селі ні інвестицій, ні нової техніки на полях, ні доріг, ні робочих місць. Та головне: якщо не діє легальна процедура купівлі-продажу такого високоліквідного товару, на зміну їй завжди прийдуть напівлегальні, напівморальні, тіньові і зовсім кримінальні схеми вилучення землі у простих людей. А ці ж самі ділки за останні роки вивчили і впровадили в життя десятки і сотні подібних схем. Тому працювати в більш прозорих умовах їм, зрозуміло, не хочеться. Якщо ж урахувати, що вітчизняний агропромисловий сектор нині задихається без кваліфікованих кадрів та інвестиційних проектів, відкласти його реанімацію ще на рік — значить завдати ще одного удару по українській економіці. Тому думка, що «гірше не буде», звучить тут занадто оптимістично.

Їзда без правил

      За подолання президентського вето голосувала, на перший погляд, доволі різношерста компанія: комуністи, соціалісти, «регіонали» разом зі своїми «заклятими друзями» із БЮТ (крім трьох) та п'ять чоловік із фракції Президента — «Нашої України».

      Натяки про співпрацю свого блоку та політичні домовленості з «антикризовою» коаліцією Юлія Тимошенко назвала «справжньою маячнею», зазначивши, що досить часто у Верховній Раді голосують не за принципом коаліційності. Вона пояснила, що БЮТ спричинився до подолання вето тільки лише для того, аби підготували законодавчу базу для створення цивілізованого ринку землі і «не дозволити обібрати селян». Адже, за словами Юлії Тимошенко, на тіньовому ринку земельні паї продаються у тисячу разів дешевше за їхню реальну вартість.

      «Земля має стати товаром, але для цього треба створити іпотечну систему і повністю врегулювати законодавство», — озвучив позицію Партії регіонів Тарас Чорновіл.

      На земельному ринку нині панує справжній хаос. «Уявіть собі ситуацію, що в країні збудовано дороги, мільйони громадян мають автомобілі, їм дозволено їздити цими автомобілями. Але не існує правил вуличного руху, лише визначено, що кожен має право їхати, і це право є «святим і недоторканним». І ось із 1 січня ці громадяни вирушають у путь. Що буде?» — образно змальовує ситуацію доктор економічних наук Юрій Губені.

      За словами цього аграрного фахівця, ринок землі вимагає такої нормативної деталізації, яку наша правова система досі ще не продукувала. Адже врахувати треба тисячі варіантів, десятки сценаріїв можливих колізій чи суперечностей. «У нас що не закон, то клубок протиріч та різних його трактувань, що не постанова Кабміну — то нехтування цими ж таки законами, — каже Юрій Губені. — До того ж ми маємо недієздатну судову систему та органи прокуратури. Права людини, особливо тієї, у якої забрали власність, не захищені. Навіть мільйонери це відчули! Чи не постане питання віддалених власників? Чи не відбудеться надмірна концентрація земельних угідь? Чи не відбудеться дроблення угідь? Чи не породимо ми клас рантьє? Тисячі питань. А треба, що відповіді були в правовій площині».

Кому вигідно?

      З тим, що відповідні закони мають бути ухвалені, погоджуються всі. Але упродовж останнього часу деякі законопроекти або лежать мертвим вантажем в шухлядах Верховної Ради і якась незбагненна сила щодня і щотижня заважає народним обранцям розглянути їх, або до створення законних передумов купівлі-продажу землі чомусь уперто не доходять руки. Експерти, насамперед зарубіжні, не можуть зрозуміти дивної закономірності: чому після понад п'яти років дії Земельного кодексу наша країна зовсім не готова до впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення?

      «Цивілізований ринок землі ми могли сформувати ще три роки тому, — вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Але за цей час нічого не було зроблено, і проблема залишилась на місці».

      Мало хто не знає, що у більшості народних обранців є свій «маленький свічний заводик», а в декого і досить серйозний бізнес. То, може, корені такої неквапливості під час підготовки законопроектів та одностайності при подоланні вето слід пошукати саме там?

      «Дивелпертстські компанії активно працюють над вилученням землі сільськогосподарського призначення з обігу, переводять ці ділянки в несільськогосподарські категорії і займаються будівництвом, — змальовує одну з «тіньових» схем Леонід Козаченко. — Рівень річної прибутковості таких компаній — 200—300 відсотків за умови обороту капіталу — один рік. Тобто на початку року вклав один мільйон доларів, а під Новий рік забрав три мільйони».

      Подібні схеми — як «порівняно чесно» обдурити селянина і наварити на основному засобі його виробництва грубі гроші — з'являються кожного дня — «бізнесмени» набираються досвіду і поширюють його в регіонах. Дієвої протидії цьому не вироблено, і жодних потуг, щоб її створити, нині не помітно. Тож продовження мораторію на один рік означає, що до наступних новорічних свят українського селянина і далі оббиратимуть, як липку. А благородство деяких народних обранців у їхньому бажанні «захистити селян» має чітко визначену ціну у вільно конвертованій валюті.

      Безсумнівно, що після зняття мораторію ціна на землю значно зросте. Тож ті ініціативні бізнесмени, які мали вихід на високі кабінети та правдами-неправдами зуміли придбати для себе кілька десятків ласих «клаптиків», завтра зможуть продати їх набагато дорожче. А ті, хто ще не встиг, будуть ініціювати продовження мораторію — щоб не упустити власний заробіток.

Вето в суд чи поштовх у спину?

      Питання — чи зможе Верховна Рада упродовж нинішнього року ухвалити необхідні для селян та агропромислового комплексу закони, а отже поставити крапку на «тіньових схемах» продажу-купівлі землі, — турбує нині багатьох.

      «Позиція Президента, який взяв на себе ініціативу навести лад в аграрній сфері, є дуже продуктивною, — вважає керівник Української аграрної конфедерації. — Депутати розумітимуть, що спокійного життя для них не буде, що їх і надалі «штовхатимуть у спину», тому певні позитивні зрушення ми будемо мати».

      А зробити треба чимало. «У Верховній Раді вже порохом припали законопроекти про земельний кадастр, зміну закону про охорону та ринок землі. Тому дуже важко повірити, що протягом такого стислого терміну може бути ухвалено відповідний пакет документів», — заступник глави секретаріату Президента Арсеній Яценюк налаштований менш оптимістично. Нинішню ситуацію він порівнює із радянськими часами, коли в селян забирали паспорти і не дозволяли їм виїжджати за межі сіл. «Так і нині — у селян забрали право вільно розпоряджатись їхньою власністю. Чомусь дехто із числа державних чиновників вважає, що він краще за селянина знає, що треба робити із земельною ділянкою. Але це може бути рішенням тільки самої людини», — вважає Яценюк.

      За його словами, Президент може звернутись до Конституційного Суду і запитати, чи відповідає продовження мораторію вимогам Основного закону держави. Сам Яценюк вже не вірить, що мораторій коли-небудь можуть скасувати — настільки вже ця практика вигідна для багатьох впливових політиків, урядовців та бізнесменів. Оскільки до влади завжди приходять нові люди, то цей процес і справді може тривати майже безкiнечно — поки не встигнуть розтягнути для власних потреб всі 60 млн. гектарів землі.

      «Ми декларуємо, що вступаємо до СОТ, що наша країна ліберальна і ринкова, але при цьому створюємо ринки для угруповань українських латифундистів, які завдяки мораторію скуповуватимуть землю за півціни», — стверджує заступник глави секретаріату Президента.

      Такої ж думки дотримується і керівник парламентської фракції «Наша Україна» В'ячеслав Кириленко, який заявив, що Верховна Рада своїм рішенням продовжила функціонування «чорного ринку» землі.

      «Відповідно до Конституції України Віктор Ющенко підпише ухвалений Верховною Радою закон (про продовження мораторію. — Авт.), —сказав керівник секретаріату Президента Віктор Балога. — Але його позиція при цьому залишається незмінною — протягом року в державі має бути створений прозорий земельний ринок».

      З іншого боку, за даними «УМ», існує також варіант, що Президент віддасть право підпису спікеру Морозу — аби той брав на себе відповідальність.

* * *

      ...За останні півроку власники земельних ділянок в приміській зоні навколо столиці підняли ціни на шістдесят відсотків. Це, як вважають ріелтери, реакція на можливе скасування мораторію. А оскільки існуючий порядок продовжено, надалі ситуація може виглядати таким чином: у першій половині року вартість присадиб стабілізується, а потім, ближче до осені, ми станемо свідками ще одного стрибка цін. І так триватиме до встановлення повної «прозорості» на цьому ринку.