«Я хочу, щоб його ніколи не знайшли»

11.11.2006
«Я хочу, щоб його ніколи не знайшли»

Подвiр’я бабусi пiсля її смертi спорожнiло. (автора.)

      У Каневі поховали 58-річну жiнку, котра працювала двірником у Канівському природному заповіднику. Вона наклала на себе руки у камері ізолятора тимчасового утримання, повісившись на обрізках власної білизни. В ізолятор жiнка потрапила як замовниця вбивства 26-річного сусіда Олексiя К., теж спiвробiтника заповiдника, котрого жiнка звинувачувала у спробі згвалтування своєї 16-річної внучки. Канівчанку правоохоронці взяли напередодні на вокзалі, коли вона передала гроші «кілеру» за виконану роботу, в ролі якого виступив офіцер міліції.

      У міліції розповiли «УМ», що до цього вбивства жінка готувалася цілий місяць, вивчала графік роботи хлопця, водночас шукала кілера серед осіб з кримінальним минулим. Разом із парубком на той світ хотіла відправити і його батька. Правда, вбивати останнього, стверджують у міліції, передумала й натомість інтенсивно почала розробляти план убивства Олексiя. Якби це не вдалося, то продумувався інший варіант - бабуся збиралася придбати зброю і власноруч здійснити вбивство. Та тільки задуманий злочин пішов за зовсім іншим сценарієм: юнак живий-здоровий, а жінки немає.

      «Коли в міліції одержали інформацію про те, що жителька Канева шукає кілера, то відправили до неї свого оперативника. Офіцер зумів увійти в довіру й запевнив, що виконає замовлення. За роботу канівчанка пообіцяла заплатити 1 400 доларів й зазначила: «Я хочу, щоб його ніколи не знайшли», - розповідає «Україні молодій» працівник прес-служби Черкаського обласного управління міліції Юрій Дученко. Він каже, що три дні черкаські та канівські правоохоронці працювали без відпочинку, кілька разів «кілер» зустрічався із замовницею вбивства нібито для уточнення деталей «роботи» -міліція ще сподівалася, що жінка відмовиться від свого страшного задуму. Але вона стояла на своєму. Сказала, що Олексiя треба вбити на прохідній, коли вранці він ітиме на роботу. Просила, для підтвердження зробленого, принести фото вбитого. А розрахуватися за замовне вбивство пообіцяла на вокзалі міста.

      «Кілер» виконав замовлення. Вночі юнака, котрий працював охоронцем у тому ж таки Канівському природному заповіднику, переодягнені міліціонери «викрали» просто з робочого місця. Все було обставлено по-справжньому: зi слідами крові та боротьби. Тож у викрадення повірили навіть колеги Олексія, котрі наступного ранку були в шоці від побаченого на прохідній. Саме вбивство міліція інсценувала майже по-голлівудськи. У посадці, куди вивезли охоронця, той покачався у снігу, буцімто його тягли по землі, потім його груди вимазали свинячою кров'ю, праву руку також обляпали кров'ю, буцімто хапався нею за серце, коли в нього стріляли. Жахливу сцену сфотографували - як свідчення виконаного вбивства. За словами «кілера», коли він віддав фотограцію жінці, то пояснив їй, що стріляв тричі - в груди, живіт та голову. Потім запитав, чи задоволена вона виконаною роботою. Та кивнула й віддала гроші.

      «Уже після розрахунку за вбивство замовницю заарештували, проти неї порушили кримінальну справу. Але жінка не збиралася так просто здаватися. Вона схопила компрометуючі фото і намагалася їх проковтнути, та міліціонери завадили», - говорить Юрій Дученко. На жаль, затримана канівчанка не дочекалася завершення слідства й, за словами правоохоронців, повісилася у камері. Вона так і не дізналася, що хлопець, якого замовила кілеру, насправді живий.

      Після смерті жінки її колеги знайшли недописаний лист в одну з центральних газет, у якому вона розповідає про те, що 26 березня цього року її 26-річний сусід приблизно о 13.30 в районі автовокзалу пробував згвалтувати її 16-річну внучку: він заламував їй руки, бив по обличчю, кидав на землю й намагався роздягти, але вона вирвалася. В листі йдеться також про те, що на куртці онучки залишилися сліди крові сусіда, адже у ту мить він порізав палець. Бабуся зверталася із заявою до правоохоронних органів Канева, але коли її запитали там, чи не боїться вона відповідальності за наклеп, ту заяву вона відразу порвала.

      У колективі заповідника з цього приводу різні думки. Одні підтримують сторону жінки, інші - хлопця. Олексiй же звинувачення у згвалтуваннi називає плітками. На його думку, за замовним убивством може стояти ще хтось, окрім цієї жінки.

      Утім канівчанка Надія Гуслій, котра добре знала загиблу, не може повірити у те, що вона могла накласти на себе руки, адже була глибоко віруючою людиною, чуйною та доброзичливою. «У 1995 році в неї померла 14-річна донька Ірина, тож вона знала, що якщо накладе на себе руки, то не буде з нею разом на тому світі. Я не знаю, що могло статися в останню хвилину її життя», - говорить пані Гуслій. За словами директора заповідника Миколи Чорного, до обох працівників у нього як у керівника не було претензій. І під час роботи в колективі якихось скандалів чи суперечок з їхнього боку він не помічав. Правда, додає, не раз викликав їх до себе й пропонував їм помиритися. Однак це не привело до очікуваного та бажаного результату.

 

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>