Кілька сотень червоних сердечок на білих полотнищах, завивання сирен і пронизливі звуки футбольних дудок, струнке багатоголосе скандування: «Ганьба!», гасла «Кияни більше не вірять Черновецькому», «Вимагаємо негайно заборонити забудову скверу Зої Космодем'янської (варiант — такого-то майданчика на Оболонському проспекті тощо — «земельні питання» досі залишаються найгарячішими. — Авт.), «Черновецький хоче зробити нас жебраками!», «Ні підвищенню житлово-комунальних тарифів». Так організовані Блоком Тимошенко кияни зустрічали депутатів столичної міськради, які прийшли на свою чергову сесію. Головною «ідеєю» мітингу був протест проти підвищення тарифів на послуги ЖКГ — це питання фракція БЮТ планувала внести на розгляд Київради й боротися за нього до останнього. Поборотися таки довелося, але не зовсім за те, за що збиралися — до розгляду питань порядку денного так і не дійшло. Зате було дуже весело. Недарма під кінець безплідного засідання міський голова Леонід Черновецький сипав «перлами» на кшталт: «Ми всє под наблюдєнієм — нас люді смотрят!», «Ми уже достаточно развєсєлілі кієвлян, ми ім доставілі много удовольствія, давайтє работать!». І справді, у двох будинків під куполом — того, що на площі Перемоги, і його конкурента на вулиці Грушевського (цирку й Верховної Ради), — з'явився неабиякий суперник. А всілякі «Комеді клаби» й «95-ті квартали» просто відпочивають: надірвати животи від сміху, принаймні кияни, можуть просто подивившись трансляцію засідання Київради.

Від Віктора Вечерського, знаного у місті спеціаліста в галузі архітектури та охорони культурних пам'яток, я дізнаюсь багато нового — про те, коли востаннє ремонтували Андріївський узвіз, про Гаазьку конвенцію 1954 року, яку, виявляється, до недавнього часу порушувала Україна, про норми європейського містобудівництва, що забороняють імітувати старовину в сучасних будівлях — щоб запобігти профанації історії... Дізнаюсь і про те, як архітектору Каракісу на смертному одрі не давало спокою його дітище — Історичний музей на Старокиївській горі, і про те, хто першим у радянські часи почав розкопувати фундамент Десятинної церкви, і як цьому завадила війна... Словом, наша розмова — про Київ. Київ прекрасний і потворний, Київ чиновників і Київ ентузіастів, місто вічне, витривале, не позбавлене надії успішно пережити всі сьогоднішні катаклізми.