Тiло — в дiло,

06.10.2006
Тiло — в дiло,

Надя Мейхер.

      Три місяці підготовки, постійні репетиції, незвичні рухи, латиноамериканські емоції, неймовірне фізичне навантаження — в цю суботу для восьми вітчизняних зірок все  прийде до своєї логічної кульмінації. І до нового початку. 7 жовтня в ефір «1+1» виходить українська версія відомого у всьому світі формату — «Танці з зірками». Шалені рейтинги цього проекту в минулому російському телесезоні лише підтвердили формулу успіху британського продукту, який на даний момент закуплений більш ніж 20 країнами світу, у тому числі  США, Німеччиною, Іспанією, Канадою, Аргентиною, Австралією та Бразилією. У жовтні на батьківському каналі ВВС починається трансляція вже четвертого сезону Strictly come dancing.

      У тому вигляді, в якому  шоу з'явиться перед глядачами «1+1», воно існує лише з 2004 року,  а ідея навчання професіоналами-«бальниками» всіх бажаючих народилася і вийшла в ефір Великобританії ще 1949 року. Та ті танцювальні ТБ-школи під керівництвом засновника «Міс Світу» Еріка Морлея і нинішнє «реаліті»-шоу — це дві великі різниці. «Танці з зірками»—2006 — найскладніший технологічний проект, в якому задіяні всі відомі на сьогоднішній день схеми, методи і системи створення інтерактивного шоу. І те, що Анатолій Борсюк, Ольга Сумська, Остап Ступка, Надя Мейхер, Володимир Зеленський, Руслана Писанка, Віталій Козловський і Наталя Могилевська протягом десяти суботніх вечорів змагатимуться в мистецтві бального танцю і демонструватимуть, чого навчилися за останній час — лише красива вершина могутнього і надскладного виробничого айсберга.

      Зйомки проекту здійснює компанія «Стар Медіа», а саме танцювальне дійство проходитиме в одному з павільйонів «1+1» на кіностудії Довженко. Як кажуть у знімальній групі, всі учасники хочуть перемогти. Та, відзначають ведучі Тіна Кароль і Юрій Горбунов, ще більше вони жадають навчитися танцювати. Оцінювати їхнi таланти буде не лише професійне журі, а  й глядачі — їхня думка складатиме 50% остаточного вердикту суддів. Ще одна особливість української програми полягає в тому, що всі танці виконуватимуться під аранжування  українських хітів, адаптованих під ритми латиноамериканської і європейської танцювальної музики. Так, піснею для вальсу стане «Три звичних слова» Ані Лорак.  Квік-степ планується танцювати під пісню «Любимый мой» Таїсії Повалій, «Хорошо красавицам, они всем нравятся» Вєрки Сердючки теж буде перероблена в ритмі цього танцю, як і «Одна калина» Софії Ротару.

      Працювати всім довелося дуже важко — учасники розуміють, що це перший в Україні проект, коли тобі доводиться виступати не «на своїй території». Якщо ти — актор, то граєш, якщо співак — співаєш, ведучий — ведеш. А тут і не танцюрист, але повинен танцювати. До того ж, добре.

Анатолій Борсюк:

      — Не піду, поки не навчуся танцювати. Хоча це діло — не для мого тіла.

Ольга Сумська:

      — Мені здається, саме «Танці з зірками» будуть тим красивим і магічним видовищем, якому вдасться внести розкішний позитив у цей бруд у політиці та на телебаченні! Мені дуже хотілося осягнути цей жанр — а тут така можливість! Я щаслива, що в розкішному костюмі вийду на сцену разом із запальним партнером. Коли я дивилася російську версію цього проекту, мене абсолютно вразила пара переможців! Марія Хіттель — божественна, розкішна! Всіх підкупили її стосунки з партнером. Говорять, що там навіть дійшло до весілля. Тому дивлюся я на Ігоря і думаю: ну повинна ж бути хоч якась закоханість?!

Наталя Могилевська:

      — За цей час я зрозуміла, що бальні танці — це, передусім, спорт, і спорт досить травматичний. Для суглобів, спини, ніг. Спочатку я була більш високої думки про свої можливості. Та в результаті відчула себе дуже «важкою»: руки і ноги мене не слухалися. На третьому тренуванні розплакалася, сказала, що у мене нічого не вийде, хотіла піти. Мені про ці тренування кошмари снилися. Думала: «У що я вплуталася? Я зганьблюся. Прокидаючись вранці, перше, що я чула в голові — це: «Раз, два, три, чотири». Дуже вдячна своєму партнеру Владу за те, що він з самого початку вірив у мій успіх. Знаю, що Грановська, Козловський і Зеленський мають танцювальний досвід. Розумію, що мені доведеться туго. Я можу узяти характером, та школи мені катастрофічно не вистачає. Якби я знала, що буде такий проект, я б за рік розпочала тренування.

Надя Мейхер:

      — Не скажу, що мені було дуже складно входити в цей проект — все-таки я з семи років професіонально танцювала: займалася народними танцями, балетом і навіть трохи бальними. Та за «віагрівський» час форму трохи втратила, адже там переважно йшла повна імпровізація, рухи під музику. На перших репетиціях було складно весь час робити прогини назад — навіть спина почала боліти. Але тут дивна грація, музика, костюми.

Віталій Козловський:

      — Мені хочеться спробувати себе в новому для мене напрямі. Я подивився, як працюють професійні танцюристи, — і тепер розумію: це дуже важко. Та якщо у тебе є ціль, завзятість і бажання, то все реально. Перший танець у нас ча-ча-ча — з ним було непросто: треба було вивчити неймовірну кількість рухів, до того ж ще зрозуміти  механіку, що за чим слідує. Думаю, для мене одним з найлегших танців буде вальс, адже колись я вже його виконував. У школі. «Вчився» по телевізору: дивився і пробував уловити, запам'ятати рухи і сам принцип.

Руслана Писанка:

      — Мій вчитель і партнер Микола Коваленко вважає, що танці подовжують молодість. Тепер я розумію, що це правда. З першим важким солоним трудовим потом з тебе виходять якісь гидоти-шлаки, як моральні, так і фізичні. Ми ж всі зашлаковані: живемо в місті, харчуємося незрозуміло чим. І, коли тіло звільняється від непотрібних вантажів, душа раптом починає прозрівати.

Анастасія СВЄТЛОВА.
  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>