У Криму завершилися зйомки чотирисерійного телевізійного фільму «Людина-амфібія» за мотивами відомого однойменного роману Олександра Бєляєва. Завдання перед російським режисером Олександром Атанесяном та виконавцями головних ролей Саїдом Дашуком-Нігматулліним і Юлею Самойленко постало справді непросте: зробити все можливе, щоб завоювати прихильність глядача, який добре пам'ятає і любить попередній радянський фільм «Людина-амфібія». У далекому 1962 році ця стрічка за участю Анастасії Вертинської (Гутіере) та Володимира Коренєва (Іхтіандр) стала безумовним лідером радянського кінопрокату — її переглянули 65,5 мільйона глядачів — фактично кожен четвертий мешканець СРСР.
Основна частина зйомок проходила на Кубі, проте знімальній групі так набридла постійна увага тамтешніх спецслужб, що довелося повертатися і скористатися досвідом попереднього фільму, який знімали у Криму в бухті Ласпі. Теперішні зйомки проходили на мальовничому узбережжі біля «Артеку», а закриті сцени — у Воронцовському палаці.
У ролі Іхтіандра ми побачимо Саїда Дашука-Нігматулліна — сина знаменитого актора і каскадера Талгата Нігматулліна, що зіграв колоритного каратиста у «Піратах ХХ століття». Чорнявого красунчика глядачі уже бачили в серіалах «Кордон. Тайговий роман» та «Інструктор». А от для нової Гутіере — першокурсниці ГІТІСа Юлії Самойленко — це дебют у кіно.
Автори фільму запевняють, що нова «Людина-амфібія» — у жодному випадку не є рімейком попередньої картини, знятої у 1961 році на Ленфільмі. Від фантастичного роману, взятого за основу, він суттєво відрізнятиметься, будуть два нові герої, яких у Бєляєва немає. І навіть кінцівка буде зовсім іншою, інтригують автори фільму. З урахуванням сучасних можливостей кінотехніки та спецефектів це взагалі буде зовсім інше видовище. Та й екзотичні краєвиди будуть набагато колоритніші. Власне, на Кубі тому й знімали, що вона як ніяка інша країна зберегла дух 50-х років, у яких за сюжетом відбувається дія фільму. Тільки на Кубі з її обшарпаними фасадами і старими автомобілями ще збереглася атмосфера цього незабутнього десятиріччя, пише сайт dozor.txf.ru.
Телеканалу «Росія», який фінансував проект, кожна серія обійшлася в 200—250 тисяч доларів. Російським глядачам показати стрічку обіцяють у березні наступного року по РТР. Українським, напевне, доведеться почекати ще довше...
У Львівській опері, у Дзеркальній залі, вдруге відбудеться Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало». Девʼять подій проходитимуть із 9 по 19 травня, повідомляє пресслужба Львівської національної опери. >>
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
