Луценкова рахівниця

22.07.2006
Луценкова рахівниця

На колегiї МВС: Що там у нас на рахiвницi?

      У черговий раз МВС прозвітувало про підсумки своєї роботи. Цього разу — за перше півріччя 2006 року. На засіданні колегії міністерства головний міліціонер країни Юрій Луценко не приховував задоволення від результатів, бо кількість злочинів нібито зменшилася аж на 20 % у порівнянні з аналогічном періодом 2005 року. Міністр уже традиційно виголосив улюблене: «Міліція дарма свій хліб не їсть!», а також новеньке: «З гордістю можу заявити, що життя в Україні стало безпечнішим».

      До таких висновків міністра внутрішніх справ спонукала позитивна міліцейська статистика, i складається враження, що головною зброєю правоохоронців у боротьбі з криміналітетом є ручка, яка виводить у звіті «правильну цифір». Наприклад, за словами пана Луценка, ще півтора року тому в країні панували п'ять напівкримінальних кланів, але результатом діяльності нової влади та МВС стало те, що більшість цих угруповань усунені з економічного та політичного життя країни. Про які клани йдеться, сказати важко, але окремих їх представників можна побачити у парламенті, вони саме готуються по-новому увірватися у те саме політичне та економічне життя.

      Далі. Кількість тяжких i особливо тяжких злочинів зменшилась на 27%, на 30% поменшало кількість нерозкритих злочинів та таких, що скоєнi з використанням вогнепальної зброї або вчиненi неповнолітніми. Поменшало убивств, заподіяних тілесних ушкоджень, розбоїв, крадіжок тощо. Міліція зафіксувала ледь не в три рази більше місць розпусти та фактів торгівлі людьми, вилучила п'ять із половиною тонн наркотиків на 23 мільйони гривень.

      «Міліція працювала наполегливо на своєму напрямi, хоча не завжди відчувала партнерське плече колег по правоохоронній діяльності, іноді натикаючись на факти відкритого саботажу, про що свідчать цифри тих справ, які передані від МВС до органів прокуратури і залишаються непереданими до суду, — обурюється міністр Луценко. — Суспільство не відчуває зрушень у боротьбі з корупцією, воно відчуває, що справи порушуються, але не доводяться до кінця». Як приклад міністр наводить цифри за півріччя — міліція виявила 8 тисяч злочинів у сфері службової діяльності, з них 62% передано в прокуратуру, а до суду надійшло тільки 3%.

      Утім свій погляд на проблему щодо міліцейської «цифері» також мають i в інших правоохоронних органах. Примiром, візьмемо найбільш густонаселену i найчисельнішу область — Донецьку. Днями прокурор області Олексій Баганець звинуватив регіональні органи внутрішніх справ у приховуванні від обліку в першому півріччі 2006 року більше тисячі злочинів! «На жаль, потрібно визнати, що працівники міліції, як і раніше, продовжують приховування злочинів від обліку», — констатує обласний прокурор і додає, що стосовно всіх неврахованих злочинів прокуратура порушила кримінальні справи, з яких п'яту частину вже направлено в суд. Лише до дисциплінарної відповідальності на Донеччині за ці півроку вже притягнуто близько двох із половиною тисяч міліціонерів, проти людей у погонах МВС порушено 20 кримінальних справ.

      Обурює прокурора Баганця й те, що в цьому році органи прокуратури області відмінили більше 30 незаконних рішень ОВС про закриття кримінальних справ, а також більше 4,5 тисяч ухвал про припинення досудового слідства. I це при тому, що на Донеччині досі залишаються нерозкритими більше 135 тисяч крадіжок, пограбувань, розбійних нападів, хуліганств та інших злочинів, скоєних у попередні роки. Одних лише умисних убивств лишається «глухарями» більше тисячі. Хоча ніде правди діти, пан Баганець каже, що вперше за останні п'ять років у області досягнуто найвищого показника розкриття особливо зухвалих злочинів проти особистості — 95%.

      Звісно, певне покращення роботи правоохоронців є помітним, але водночас не варто хапатися за статистику, адже вона повної картини не відтворює, до того ж часто не відповідає дійсності. Ще одну причину гарної «цифері» навів начальник обласної міліції Донеччини Михайло Клюєв. За півроку в області скоєно 24 тисячі злочинів (із них — майже триста вбивств), i це на сім тисяч злочинів менше, ніж у першому півріччі 2005 року. Але покращення ситуації пан Клюєв бачить не стільки в активності власних підлеглих, як у «декриміналізації» Кримінального кодексу. Адже змінами до цього кодексу ще в минулому році передбачена вища планка матеріальної шкоди від крадіжки чи пограбування — 525 гривень. Це мінімальна сума, за якою можна злочинця притягнути до кримінальної відповідальності. Але ж у 2005 р. витягнутий злодiєм з кишенi гаманець iз сотнею-другою вважався злочином. От вам i міліцейська статистика!

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>