У кожної людини є своя система цінностей, але для переважної більшості цінності схожі. Це — повага до родини, честь, гідність, любов до своєї землі, вірність, дружба тощо. А є категорія людей, котрі цінності залюбки можуть зміряти, зважити, порахувати. Про таких кажуть: для нього немає нічого святого. Ще їх називають ницими. Саме такі зраджують. Коханих, друзів, Батьківщину.

У політичному середовищі гуляють чутки, що міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який після зради Мороза написав заяву про вихід із Соцпартії, може очолити окрему політичну силу — партію з назвою на кшталт «Європейські ліві». Над нею вже нібито працює старший брат Юрія — Сергій із Рівного, котрий свій партквиток СПУ взагалі прилюдно спалив. Луценко-молодший наразі нібито не підтверджує дані про його участь у проекті «Євроліві», але водночас є всі підстави вважати, що Юрій перебуває на політичному роздоріжжі. Недарма після відомих подій він так рідко виходить на пресу, хоча раніше фігурував перед ЗМІ і з заявами у ЗМІ ледь не щодня.

«Ну де ж вона, ну що ж це таке, ой...» — ледь не плачуть двоє дівчат, з надією видивляючись когось у розрізнених групках людей біля пам'ятника Ватутіну (навколо на доріжках та газонах стоять або бродять такі самі групки, деякі з табличками на кшталт «Голосіївський район»). Випадково прийнявши кореспондентку «УМ» за «свою», ставлять якесь дивне запитання про списки, але не встигаю я розгублено зітнути плечима, як поруч «виростає» міцно збита жіночка — дійсно з якимись паперами в руках. «Дєвочкі, ви чьї?» (панночки, перебиваючи одна одну, починають хаотично пояснювати, «чиї вони» й кого шукають). «Я же о ваших інтєрєсах пєкусь, чтоби ви дєньгі получілі!» — намагаючись розібратися, дратується жінка.