Що в інтернеті: чудовисько

10.06.2006
Що в інтернеті: чудовисько

Комп’ютер може розвивати дитину...

      Злочинність в інтернеті щороку збільшується. Анонімністю та легкістю, з якою можна віртуально поспілкуватися з людиною з будь-якої точки світу, користуються не лише комп'ютерні хакери (люди, які «зламують» сайти провідних фірм та компаній, банків, а подекуди навіть служб безпеки та переводять собі їхні гроші чи шантажують розголошенням таємниць організації), але й терористичні організації, люди, які займаються виготовленням порнопродукції, наркоторгівці.

      Отже, батьки, які купили дітям комп'ютер, підключили його до інтернету й на цьому припинили слідкувати за тим, що робить дитина перед монітором, радіючи, що вона не гуляє в незрозумілих компаніях, не мають рацiї. На цьому наголосив генеральний директор компанії «Майкрософт Україна» Валерій Лановенко під час «круглого столу», присвяченого безпеці дітей в інтернеті. Він також підкреслив, що не варто взагалі відмовлятися від інтернету, знаючи, що там є небезпеки. Адже в електронному вигляді зібрано надзвичайно великий обсяг інформації, яка може допомогти в навчані та розвитку дитини. Так, існують гарні електронні бібліотеки, у мережі є великий обсяг статей на будь-яку тематику (починаючи від політики і закінчуючи специфікою ваших особистих зацікавлень). Електронна пошта полегшує спілкування з людьми з інших міст і навіть країн (фізичний лист іде значно довше, і за його пересилку треба платити більше, ніж за спілкування в інтернеті). Активно розвиваються інтернет-магазини (в яких достатньо замовити необхідний товар, заплатити за нього з допомогою кредитної картки, і вам можуть принести його додому). Це особливо корисно для інвалідів, у яких, на жаль, в Україні в рідкісних випадках є кошти на персональний комп'ютер, тим паче на оплату інтернету.

      Провідні комп'ютерні фірми вирішили допомагати як правоохоронним органам, так і звичайним громадянам боротися зі злочинністю в кіберпросторі. За словами заступника начальника департаменту МВС України Данила Ключникова, українська міліція вже може технічно знаходити місце, де сайт створюють, може слідкувати за небезпечними даними, які з'являються в інтернеті, зв'язуватися з провайдерами та просити їх прибрати незаконну інформацію. До слова, більшість порносайтів реєструють на російських та американських сайтах. Росіяни також займають провідне місце в такій непочесній категорії, як комп'ютерне хакерство.

      Данило Ключников не захотів уточнювати, чи може українська міліція слідкувати за спілкуванням громадян у чатах та перевіряти зміст повідомлень електронної пошти. Так само не захотів розповідати про особливості пошуку кіберзлочинців в Америці аташе з юридичних питань посольства США в Україні Браян Ерль. Він охарактеризував кіберзлочинність як одну з найскладніших форм злочинності, яка стає все більш популярною у світі, та пожалкував, що в Україні досі не розроблено та не впроваджено низку законів, які б дозволили міліції вилучати техніку в тих, хто займається створенням незаконних сайтів, які б могли характеризувати погрози, що приходять через електронну пошту як хуліганство, а також дозволяли б використовувати збережені інтернет-сторінки з образливими висловлюваннями, погрозами, непристойними пропозиціями як доказ злочину. Американські правоохоронці давно мають такі права, i це дозволяє їм розкривати та попереджувати значну частину комп'ютерних злочинів.

      А що ж можуть зробити батьки? По-перше, їм варто самим навчитися хоча б трохи розбиратися в комп'ютерній техніці та знати особливості настроювання інтернету, вміти підключити фільтри, які розпізнаватимуть сторінку з непристойним змістом та автоматично закриватимуть її. На своєму сайті http://www.microsoft.com/ ukraine/athome/security/children/default.mspx Майкрософт пропонує своєрідний курс «лікнепу» для батьків.

      Для того, щоб дитина не стала жертвою кіберзлочинців, а також щоб захоплення інтернетом не заважало реальному життю (на жаль, часто в дітей розвивається інтернетзалежність), батькам пропонують:

      * Обмежити час перебування дитини в інтернеті якимось певним часовим проміжком. Не секрет, що під час роботи на комп'ютері час відчувається зовсім інакше, тому дитина весь свій вільний час може просиджувати в мережі.

      * Домовитися, що користуватися інтернетом можна лише після того, як вивчено уроки та зроблено інші завдання.

      * Тримайте комп'ютер у відкритій зоні, у жодному разі не встановлюйте його у кімнаті дитини.

      * Цікавтеся тим, чим дитина займається в кіберпросторі, з ким спілкується, які сайти відвідує. Останнє можна перевірити в розділі «Журнал», який є в програмі «Інтернет експлоер», проте спеціалісти попереджують, що діти швидко навчаються «очищувати» журнал від інформації.

      * Не довіряйте програмі «Кібер-няня». Вона відфільтровує лише кілька тисяч відомих своєю незаконною продукцією сайтів, проте щодня їхня кількість збільшується на сотні «штук». Більш корисною є програма Naomi.

      * Спеціалісти не радять дітям до 12-14 років мати свою електронну адресу, пропонуючи користуватися родинною адресою.

      * Не відкривайте повідомлення електронної пошти від незнайомих людей, навіть якщо вони називаються привабливо, на зразок: «Привіт!», «Ось мої фотографії», «Відповідаю на твій лист». Такий лист цілком вірогідно може бути заражений вірусом. Частина вірусів «прописується» в комп'ютері, а потім може передавати приватну інформацію, в тому числі про номер кредитної картки, тому, хто цей вірус «послав» до вас.

      * Тим більше не завантажуйте файли, які мають незнайоме розширення, не встановлюйте незрозумілі програми це можуть також бути віруси.

      * Найчастіше злочинці намагаються познайомитися та заприятелювати з дітьми та підлітками через чати та «Ай сі к'ю» (так звану аську) - служба обміну миттєвими повідомленнями. Вони розмовляють з дитиною на будь-які теми, але поступово розмова переходить на проблеми статі, дитині пропонують ставитися простіше до порнографії, надсилають «для зразка» такі зображення на електронну адресу. Якщо дитина отримує листи від невідомих вам людей, поговоріть з нею, попередьте, що виробники дитячої порнографії часто знайомляться зі своїми потенційними жертвами через інтернет. Сферу ризику становлять не лише діти з відносно бідних сімей, а й діти багатих батьків.

      Особливою темою, яку заторкнули під час «круглого столу», була проблема комп'ютерних клубів. Голова Всеукраїнської асоціації комп'ютерних клубів Олександр Бернатович розповів, що в Україні є майже 4000 комп'ютерних клубів. Щоденно їх відвідує майже 800 тисяч людей. Приблизно 75 відсотків із них - діти. Пан Бернатович розповів, що правоохоронні органи часто використовують комп'ютерні клуби як спосіб «підзаробити». Для цього міліціонер приходить у такий клуб у цивiльному, сідає за якусь гру та очікує, коли хтось із дітей потрапить чи спеціально зайде на сайт забороненої тематики. Так само можуть дивитися і на те, в які ігри грається дитина. Якщо там були присутні елементи насильства (а такими є переважна більшість ігор), міліціонер фіксує це та погрожує судовим розглядом власнику комп'ютерного клубу. Найчастіше до суду справа не доходить, адже правоохоронці задовольняються отриманим хабарем. За словами Олександра Бернатовича, вимагати можуть від пляшки горілки до кількох тисяч доларів. Для того щоб уникнути здирництва, Бернатович пропонує власникам комп'ютерних клубів вступати до їхньої асоціації, члени якої дотримуються закону, доступ до порносайтів фільтрують, а занадто криваві комп'ютерні ігри не закуповують.

      Данило Ключников з обуренням відкинув ці звинувачення, сказавши, що прості міліціонери не зможуть довести, що неповнолітній відвідувач заходив на незаконні сайти хоча б тому, що не мають достатньо технічних знань. Тому подібні погрози - це щось нереальне та малоймовірне.

      Так чи інакше, але діти в комп'ютерних клубах захищені найменше як від можливості наштовхнутися на незаконні сайти в інтернеті, так і від жорстоких чи азартних ігор. Міліція має контролювати комп'ютерні та інтернет-клуби, а власники клубів повинні потурбуватися про те, щоб адміністратори не дозволяли дітям відвідувати заборонені сайти. На питання, чи не вдарить така фільтрація по інтересах самих адміністраторів та власників комп'ютерних клубів, які втратять частину прибуткiв (хоча б від тих підлітків, які приходять спеціально для того, щоб подивитися «дорослі» фотографії та сюжети), Бернатович не дав чіткої відповіді, нагадавши ще раз, що сприяння поширенню порнографії - це антизаконна діяльність, що карається штрафами та позбавленням волі строком до 5 років.

      Проблема захисту дітей в інтернеті в Україні практично не має законодавчої підтримки, тому учасники «круглого столу» вирішили створити комісію, яка запропонує проект закону чи додатки до вже існуючих законів щодо захисту інтернет-простору в Україні. А Тетяна Попова, голова правління «Інтернет-асоціації України» запропонувала розробляти якомога більше цікавих, розвиваючих сайтів для дітей та підлітків як альтернативу вже існуючим. Особливо ця пропозиція актуальна для україномовного сектору інтернету, який є значно вужчим від російсько- та англомовного.

      У романі Віктора Пелевіна «Акіко» розповідається про специфічне «спілкування» відвідувача сайту та віртуальної дівчини з маленького східного містечка. Дівчина надзвичайно самотня, їй потрібен «друг», можливо, ним стане саме цей відвідувач. Вона навіть згодна роздягнутися - зовсім трішки - для свого нового знайомого, якщо він купить їй соку. Для цього треба тільки перерахувати зі своєї кредитної картки 9 доларів і 99 центів... Відвідувач вводить номер своєї кредитної картки, він усім задоволений, але потім з'ясовується, що його - без його бажання і згоди - підписали на розсилку порнографії «усього» за 84 долари 99 центів, і ця розсилка буде щомісяця відновлюватися за ту саму суму, і що відписатися від усього цього коштує ще більших грошей, і що за ай-пі адресою відвідувача розробники сайту вже знають домашню адресу цього нещасного, його службове та сімейне становище. І можуть навіть шантажувати бідного чоловіка, не кажучи вже про те, що знімати гроші за якісь інші розсилки та подібні «послуги».

Статистика, що насторожує:

      За оцінками Harding Institute, щодня в інтернеті з'являється в середньому 530 нових порносайтів.

      Кількість порносайтів становить 4,2 млн. Порнографічних сторінок - 372 млн.

      Одна дитина з п'яти, що мають доступ до інтернету, заходить на порносайти.

      Щоденна кількість запитів по темі дитячої порнографії в інтернеті - 116 тисяч.

      Сексуальні домагання до підлітків у чатах - 89 відсотків.

      Середній вік знайомства з порнографією в інтернеті - 11 років.

      За даними Американського національного центру дітей, що зникли, одна дитина із п'ятьох одержала запрошення педофілів через інтернет.

      75 відсотків дітей, які працюють в інтернеті, згодні поділитися персональною інформацією про себе або свою сім'ю в обмін на подарунки.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>