Розширити «граніци отєчєства»

03.06.2006

      Діючий голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Бельгії Карл де Гухт позавчора заявив, що ця організація готова заплатити Росії 10 млн. євро за виведення російських військ із Придністров'я. Окрім того, він запропонував вивести з Молдови і російських миротворців.  Того ж дня офіційний Тбілісі висловив протест проти «незаконного збільшення чисельності російських військовослужбовців у Південній Осетії». Реакція з боку Москви та розведених нею на пострадянських теренах сепаратистів різних мастей була миттєвою. «Спочатку придністровський лідер Ігор Смирнов пообіцяв уже цієї осені провести у себе референдум про незалежність Придністров'я від Молдови. В МЗС Росії наміри Тирасполя схвалили», — написала вчора російська газета «Коммерсант». Потім Едуард Кокойти, президент самопроголошеної республіки Південна Осетія, яка формально є частиною Грузії, запевнив, що цей регіон залишається, де-факто, частиною Росії. «Ми передамо Конституційному суду Росії документи, які доводять, що Південна Осетія стала частиною Російської імперії і ніколи з неї не виходила. Не існує жодного документа, який би свідчив, що республіка перестала бути частиною Росії», — заявив Кокойти.

      Сепаратисти знахабніли з прямого потурання Москви, яка того дня подала їм чіткий сигнал до дій. Позицію Придністров'я чітко підтримав посол МЗС Росії з особливих доручень Валерій Нестерушкін, а Південну Осетію підбадьорив офіційний представник МЗС Михайло Каминін: «Ми з повагою ставимося до принципу територіальної цілісності. Але поки що ця цілісність по відношенню до Грузії є, швидше, можливим станом, ніж політично-правовою реальністю. Вихідна південно-осетинська позиція грунтується на не менш визнаному міжнародним співтовариством принципі — праві на самовизначення». Тут варто зазначити, що весь світ знає, як Росія ставиться до права на самовизначення чеченського народу.

      Таке жонглювання поняттями та перекручування засадничих норм міжнародного права вразило навіть доволі проімперськи налаштовані російські ЗМІ, які вчора охарактеризували заяви високих представників МЗС Росії «дипломатичною сенсацією» та «визнанням сепаратистських режимів». Росія вперше вустами своїх державних мужів оголосила, що невизнані республіки на пострадянських теренах мають право на самовизначення. Газета «Коммерсант» пише: «Це означає, що концепція зовнішньої політики Москви на пострадянських теренах зазнала радикальних змін. Тепер, щоб зберегти свої впливи на прозахідному сегменті СНД, Росія готова визнати сепаратистські режими в Придністров'ї, Абхазії та Південній Осетії». «Нєзавісімая газета» надрукувала першополосну статтю «Сепаратисти всіх мастей тепер мають право на незалежність», у якій стверджується: «Офіційний представник МЗС Росії Михайло Каминін учора сотворив дипломатичну сенсацію... У невизнаних республіках поспішили привітати заяву Каминіна. В Грузії готують жорстку відповідь та нагадують, що Москва заявами подібного штибу ось-ось сама спровокує «парад суверенітетів» у себе вдома. Навряд чи варто сумніватися, що позицію російського МЗС визнають щонайменше двозначною у США та Європі». Газета «Вєдомості» нагадує: «Виступ Каминіна — це перший випадок, коли Росія поставила під сумнів територіальну цілісність Грузії».  Польська «Газета виборча» так коментує заяви МЗС Росії: «Москва підбурює неспокій та сепаратистські рухи у своїх сусідів — у Грузії, Молдавії та Україні. Йдеться не лише про відновлення впливів у колишніх радянських республіках, а також про перегляд кордонів». Газета пише, що так звані «протести» проросійських сил у Криму є однією з ланок цих планів Москви. «І тут Росія підливає олiї  у вогонь. У понеділок Держдума заявила, що звернеться до уряду, щоб той зажадав повернення Криму на підставі узгодженого 1774 року договору між Російською та Отоманською імперіями. Лише коли депутати зорієнтувалися, що посилаються на неактуальний договір між неіснуючими країнами, то відмовилися від передачі подання... Володимир Путін 2008 року закінчує свою другу, й останню, президентську каденцію і не хоче, щоб його запам'ятали як такого, при кому Москва втратила контроль над Грузією, Україною та Молдовою», — іронізує «Газета виборча».

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>