ШУСТЕРіше на бунт?

ШУСТЕРіше на бунт?

Нещодавні НП у цих двох установах системи покарань на сході й заході країни неабияк стурбували громадськість. Ще б пак! Доведені до відчаю підсудні та засуджені ріжуть собі вени, фактично намагаючись покiнчити з життям, мовляв, краще смерть, ніж терор адміністрації. Вже перші розслідування, насамперед місцевої преси, засвідчили, що про спроби самогубства у жодному випадку не йдеться, бо не було ніяких порізаних вен, а лише подряпини від лез для гоління. Охолонувши після перших емоційних заяв, без резонансних новин запрацювала i прокуратура. Бо принаймні фахівцям стало зрозуміло: йдеться про сплановані чергові акції «блатних», адже організаторам подібної «дряпанини» завжди у кримінальному середовищі — належні шана й авторитет.

«Ми вдягаємо кепки, щоб не бачити неба»

«Ми вдягаємо кепки, щоб не бачити неба»

Після винесення Верховним Судом України рішення щодо «скнилівських» касаційних скарг, здавалось би, у цій багаторічній справі поставлено крапку. Скарги потерпілих про збільшення компенсації за завдану моральну шкоду суд не задовольнив, лише зменшивши суму матеріальних компенсацій, які мають виплатити державі засуджені військові. Нагадаємо, що командир СУ-27 Володимир Топонар має відбути 14 років позбавлення волі та сплатити 150 тисяч гривень, другий пілот Юрій Єгоров — 8 років i 50 тисяч гривень, командир 14-го авіаційного корпусу та керівник авіашоу Анатолій Третьяков — 6 років і 100 тисяч, начальник служби безпеки польотів Анатолій Лукіних — 4 роки умовно і 50 тисяч. Заступнику керівника польотами Юрію Яцюку «дісталось» 6 років «колючки» зі сплатою 50 тисяч. Де тепер перебувають засуджені військові, як живуть, де і як мають намір доводити правоту? Кореспонденту «УМ» вдалося відвідати одного з засуджених льотчиків — Юрія Яцюка — у Львівському слідчому ізоляторі. Днями його перевели в інше місце позбавлення волі, на Київщині.

Всі статті рубрики