Як доларом керувати

      Коли з владного Олімпу майже не надходить сигналів, коли є незрозумілою політика майбутнього уряду, експерти, як правило, оглядають грошові ринки. А проте приводів для цього і без того достатньо. На поверхні лежить глобалістичний — різке падіння долара. У свою чергу, певні перестороги диктує внутрішній ринок, на якому відбулася втеча капіталів з України. Це звично пояснюють зміною уряду, яка має відбутися найближчим часом. Водночас привертає увагу те, як підібрав м'язи Національний банк. Він подає ринку сигнали щодо поглиблення лібералізації банківського ринку і водночас — щодо більш жорсткого банківського нагляду. Нацбанк напередодні формування коаліційного уряду виступив із власними ініціативами стосовно грошового ринку, що, безумовно, є його прерогативою. Водночас ініційовані НБУ зміни можуть справити вплив на формування економічної політики майбутнього уряду.

Таким ще «зелений» не був

      Те, що гривня перебуває під пильним наглядом, ніхто не має сумніву: на чолі держави стоїть досвідчений банкір, у НБУ керує патріарх банківництва Володимир Стельмах. Під час минулих парламентських виборів вдалося уникнути паніки. Депозитної кризи, яка була в 2004 році, не сталося. Не було й проблем із валютою. Продовжує зберігатися рівновага між попитом і пропозицією на долар. Час від часу обсяг пропозиції валюти перевищує обсяг попиту, і тоді Нацбанк викуповує надлишковий обсяг «зелених». У квітні щоденний чистий попит на іноземну готівку скоротився в 2,6 раза — до 11 мільйонів доларів, повідомив НБУ. З початку року курс гривні на міжбанкіському ринку зміцнився і найближчим часом, на думку дилера «Укрінбанку», коливатиметься на міжбанківському валютному ринку в межах 5,0—5,06 гривні за долар, а на готівковому ринку — у межах 4,95—5,1 гривні за долар.

      Хоча долар уже не перший рік падає стосовно більшості світових валют, минулої п'ятниці його курс стосовно російського рубля у багатьох викликав психологічний шок. «Зелений» перетнув позначку в 27 рублів. Він ішов до цього давно: упродовж останніх семи років купівельна спроможність долара стосовно російського рубля знизилася більш ніж удвічі, стверджує науковий керівник Інституту проблем глобалізації Михайло Делягін. Зелена «зараза» заповзла в усі шпаринки і тягне економіку додолу, вважають росіяни. Війну доларизації економіки в РФ оголошено на офіційному рівні. Як випливає з послання президента Росії Володимира Путіна до Федеральних Зборів, не пізніше як 1 липня цього року рубль повинен стати повністю конвертованим.

      Але траєкторії рубля і гривні, вочевидь, будуть різними. Не забуваймо, що російський рубль захищений нафтовим доларом, тим паче що пан Путін планує створення нафтової біржі, а наша гривня?.. У другому півріччі «Газпром» хотiв би, щоб ми сплачували 230 доларів за тисячу кубометрів «блакитного палива». Хоча,швидше за все, Україна не прийме такого рiзкого стрибка газової цiни. Як би там не було, старший постійний представник МВФ в Україні Джефрі Сакс назвав квітневу дефляцію на українському грошовому ринку затишшям перед бурею. Він нагадав, що поки що остаточно не встановлено ціни на газ, й, до того ж, нинішній показник інфляції ще не відбиває недавнє підвищення ціни на «блакитне паливо» — підприємства ще не адаптувалися до неї. Отож найцікавіше у нас ще попереду.

«Схудлі» резерви — товсті гаманці

      Мінекономіки врахувало застереження пана Сакса. А крім того, побачило інші фактори ризику в розвитку країни. Згідно з розробленим у відомстві 10 травня проектом прогнозу, цього року зростання реального ВВП становитиме 2,8 відсотка (за січень-квітень вже є 2,7 відсотка — отже, ми, схоже, будемо котитися донизу — Авт.), інфляція сягне 11,4 відсотка, а курс гривні до долара США буде на рівні 5,0—5,2 гривні в 2006-му і 4,95—5,25 гривні — в наступному році. Фахівці Мінекономіки зазначають, що в 2006 році на ситуацію на валютному ринку матиме вплив насамперед такий чинник, як попит на валюту, зважаючи на збереження тенденцій до зростання частки імпорту в зовнішньоторговельному обороті. Ясна річ, ідеться про закупівлю газу за дорожчою ціною. Другим за своєю впливовістю чинником вважається збільшення частки євро у валютних резервах НБУ. Це вже не новина: уже не перший рік у багатьох центробанках свої резерви формують, частково замінюючи долар на євро. Крім того, банкіри очікують, що НБУ, швидше за все, викуповуватиме валюту в «схудлі» резерви, граючи на курсі. Тим паче що, за даними АУБ, валові валютні резерви НБУ на кінець березня становили 17,3 мільярда доларів, зниження за квартал — 2 мільярди доларів. Відплив капіталу з України в першому півріччі в міністерстві називають третім фактором, який визначатиме ситуацію на грошовому ринку.

      Національний банк, у свою чергу, має намір лібералізувати гривню. Розширити межі коливання курсу збираються вже в цьому році, інформує ICTV, посилаючись на заступника голови НБУ Олександра Савченка. Корективи внесуть уже після появи нового уряду. Багато що залежатиме від бюджету і цін на газ.

      Як у такій ситуації діятиме банкiвський сектор, це питання ще відкрите. Пошукаймо аналогії у першому кварталі — і побачимо, що для цього сектору обійшлося без втрат. Навпаки, зростання прибутку банків за січень — березень становило 886,5 мільйона гривень, що в 1,7 раз більше, ніж за такий самий період минулого року. Але дивна річ: за цей період Україна втратила близько трьох мільярдів доларів і це ніяким чином не підірвало банківський сектор. Цифру в три мільярди назвав міністр економіки Арсеній Яценюк. Він пояснив: «Це не пов'язано з поведінкою іноземного інвестора, це не репатріація капіталу. Це схеми оплати за недооцінений імпорт». Проведене разом із Державною митною слубою розслідування показало, що при декларуванні імпорту ціни на деякі товари занижують майже в десять разів, аби сплачувати менше податків. Крім того, найпоширенішим способом вивезення капiталу є застосування схем із офшорами. Нагадаємо, наприкінці першого кварталу міністр фінансів Віктор Пинзеник зазначав, що великі промислові підприємства, здебільшого металургійні, виводять кошти в офшори з допомогою схем, які дозволяють мінімізувати податки.

      Пан Яценюк уточнив, що впродовж перших двох місяців було зафіксовано чітку цифру «витоку» в 2 мільярди доларів. Це була низка фіктивних операцій iз цінними паперами на суму 913 мільйонів доларів. Також відбувався рух готівкових коштів — до 1 березня вони сягнули 1,7 мільярда доларів. У НБУ так само вважають, що основною схемою відтоку капіталу стали фіктивні операції на фондовому ринку перед виборами. Міністр економіки застерігає: якщо ця тенденція триватиме, це викличе подальше погіршення платіжного балансу країни. Однак банкіри ставляться до цього по-філософськи і закликають не драматизувати ситуацію. Скажімо, за словами Олександра Сугоняко, імпорт зіграв позитивну роль у приборканні інфляції. «За січень — березень обсяги імпорту зросли в 1,4 раза, і завдяки цьому вдалося стримати зростання цін. Основні види харчування набагато не подорожчали», — зазначив президент АУБ. Якщо так, то, враховуючи прибутки, які отримали банки, навряд чи з їхнього боку слід очікувати дій, спрямованих на приборкання негативної тенденції, на яку звертає увагу Арсеній Яценюк.

      Iз 1 вересня Нацбанк має намір перейти до консолідованого нагляду за входом і виходом капіталу з України, зазначається в щоденному огляді фінансового сектору компанії АRТА Investment Partners (Київ), повідомляє «Главред». У першу чергу, НБУ прагне усунути складнощі, які виникають при реалізації валютного контролю, коли здійснювалися іноземні інвестиції в акції українських банків. Тобто буде ретельно виписано всю методику виведення інвестицій. Контроль за цим процесом, з-поміж іншого, вочевидь, належало зробити жорсткішим і у зв'язку із «непомітним» виведенням за кордон коштів сумнозвісного «Еліта-Центру». Кошти втекли через фірми-одноденки безслідно, незважаючи ні на які перевірки.

      Що ж до численних фактів  банкрутства фінансово-кредитних установ, то їх президент АУБ прокоментував так: «Чомусь немає жодного випадку, щоб боржник був упійманий і покараний. Колись таких осіб саджали у боргову яму, а в нас вони сидять у Верховній Раді. Не вірю, що кошти збанкрутілих банків буде повернуто, хоча керівники правоохоронних органів і запевняють у протилежному. Кошти вкладників можуть бути повернутими хіба що в разі, коли хтось із керівників збанкрутілих банків розкриє свої активи та розпродасть усі землі, скуплені навкруги Києва».

Плюс доларизація всіх проблем

      Виходить, що пересічному українцю, роблячи заощадження, залишається одне: покластися на найнадійніший платіжний засіб усіх часів і народів. «Останніми роками золото подорожчало втричі, — зауважує президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. — Це означає, що міжнародні фінансові ринки є дуже нестабільними». Однак, за даними Нацбанку, наші громадяни досить мляво використовують цей засіб «порятунку» в морі грошових проблем. Швидше, українці захопилися азартною грою в споживчі позики. Настільки, що Нацбанк навіть має намір обмежити валютне кредитування. Причому його приріст у першому кварталі відбувася на користь населення — 16,3 відсотка, тоді як сума позик, взятих суб'єктами господарювання, збільшилася лише на 8,3 відсотка.

      «Такого ще не було, — охарактеризував ситуацію пан Сугоняко. — Вклади населення зменшилися, а кредити зросли. Це — по-перше. По-друге, з'ясувалося, що це капітал іноземних банків. Українські банки впродовж перших трьох місяців року залучили 800 мільйонів доларів закордонних коштів. В економіку вони точно не пішли, а сконцентрувалися десь на товарних ринках, пішли на споживче кредитування, передусім дорогого імпорту у вигляді високотехнологічних товарів. Тоді як зростання ВВП в Україні в першому кварталі становило 2,4 відсотка, у вітчизняній банківській системі різко зросла динаміка кредитування потреб споживання».

      НБУ стурбований незбалансованістю активів і пасивів. Як виявилося, основним джерелом формування пасивної частини коштів банків є кредити іноземних банків. При цьому як ніколи зріс рівень доларизації української економіки — 37,7 відсотка, за даними АУБ. «Це — найвищий показник за всі часи, — стверджує пан Сугоняко. Нацбанк турбує,що з доларом робити, як ним керувати. Іноземні кредити дешеві — таким чином, це здешевлює пасивну частку коштів банківської системи. А свою ресурсну базу не розвиваємо. Завтра будемо думати, що роблять страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, ринок облігацій. Однак банківський ринок, хоч і занепокоєний виникненням конкурентних ринків, але водночас не пропонує клієнтам нічого цікавішого, аніж споживчі кредити, які приносять миттєву віддачу обом сторонам, але це гарна іграшка — до пори до часу.