Україна готується вийти з СНД

      Про можливість виходу України з СНД заявив позавчора в Москві перший заступник міністра закордонних справ Володимир Огризко (він очолював українську делегацію на переговорах щодо проблем Чорноморського флоту, які проводили в російській столиці). «Ми аналізуємо те, в яких організаціях є Україна, багато чи мало ми платимо, який ефект, і тому в рамках оптимізації нашої участі в організаціях ми будемо аналізувати плюси і мінуси участі, в тому числі й у СНД», — сказав Огризко. «Ми розчаровані тим, що СНД iз кожним роком втрачає привабливість тому, що зі структури, яка займається ділом, стає структурою, яка займається балачками», — резюмував дипломат, обгрунтувавши свою думку тим, що сотні прийнятих у межах СНД документів не виконують, а останні п'ять ініціатив Президента Ющенка зовсім не знайшли розвитку у виконавчих структурах цієї організації.

      Те, що СНД є не реально діючою структурою, а залишком російської імперської ковдри, якою Москва намагається прикрити території, де ще залишається її вплив, очевидно давно і всім. Про недієздатність Співдружності говорилося на кожному новому саміті СНД ще за часів Кучми. СНД за 14 років її існування так і не змогла стати інструментарієм співпраці (усі важливі торгово-економічні справи вирішувалися на двосторонньому рівні), а була лише політичним фетишем, організацією-фантомом. Проте нинішня заява заступника глави українського МЗС, попри беззаперечну її логічність, мала великий резонанс. Адже вона гармоніює з низкою подібних заяв і загалом iз таким політичним тлом, на якому вихід України з СНД видається дуже ймовірним наступним кроком. Так, у цей же четвер секретар РНБО Анатолій Кінах, відповідаючи на питання журналістів, також зі скепсисом відгукнувся про СНД: СНД, більшою мірою, сьогодні перетворюється на консультативно-політичний орган... У контексті прагматичних результатів СНД втратила свій економічний зміст». Ще раніше, під час засідання Ради міністрів закордонних справ СНД у Москві, шеф українського МЗС Борис Тарасюк піддав Співдружність дуже дошкульній критиці.

      Кілька тижнів тому про потребу позбутися непотрібного патронату СНД заявив парламент Грузії — найзапеклішого «друга» Росії на пострадянському просторі. А позавчора, перебуваючи на вільнюській конференції «Спільне бачення спільного сусідства», про можливість невдовзі вийти з СНД заявив і президент Грузії Михаїл Саакашвілі. Загалом сама коференція, на яку з'їхалися глави держав Східної Європи, причому тих, які називають «молодими демократіями», і на яку не було запрошено російських керiвників, зате як шанованих гостей приймали віце-президента США Чейні та керівника європейської дипломатії Солану, викликала помітне роздратування у Москві. Жоден із президентів, які виступали на конференції, в тому числі й Віктор Ющенко, не робив реверансів у бік Росії, а американський віце-президент ще й зробив зауваження росіянам за газовий шантаж. З огляду на все це у Москві сприйняли вільнюське зібрання як відверто вороже і антиросійське.

      Не дивно, що розлючені московські апологети єдності (бодай у якому-небудь вигляді) колишніх «республік-сестер» у коментарях почали атакувати «зрадників» — Україну та Грузію. Зокрема, агенція «Інтерфакс» наводить слова голови Комітету в справах СНД верхньої палати Думи Вадима Густова: «Ці товари (українські) в Європі нікому не потрібні, і кому їх поставлятиме Україна, вийшовши з СНД, — велике питання... Крім цього, постане питання про корінний перегляд відносин з Україною в економічній сфері, у тому числі й у постачанні енергоносіїв». Дивна постановка питання, хоча б з огляду на те, що здебільшого торгівля між Україною та Росією здійснюється не в рамках якихось нормативних актів СНД, а в двосторонньому форматі. Втім слова сенатора підказують, що Києву слід готуватися до різкої реакції Москви, якщо ідея виходу з СНД таки матеріалізується.