Таких дівчат, як Скарлетт Йоханссон, у Голлівуді вдень з вогнем не знайдеш. Власне, їх і в «нормальному» житті не так уже й багато. Судіть самі: білявка з пухкенькими губами, великим бюстом і наївним дитячим поглядом у свої 20 виглядає, як Лоліта з не по роках розвинутою фігурою... Здавалося б, класичний образ дурненької «лялечки», яка крім робити очками «кліп-кліп» у бік чоловіків (із сексуально напіврозтуленим ротиком), більше ні на що не здатна. Але варто Скарлетт відкрити рота, як поблажливі посмішки з вуст чоловіків, якi вже записали її в цю «категорію», миттю злітають: дівчина, виявляється, не лише розумна, а й не по роках ерудована! Когось це, звісно, розчаровує, і з кралечки з багатообіцяючою зовнішністю співрозмовниця в його очах перетворюється на великомудру «синю панчоху». Але такі чоловіки Скарлетт і не цікавлять — вона досить розумна, аби знати собі ціну. А жінки... жінки їй заздрять. Хтось чорною заздрістю, але на них Йоханссон теж не зважає, а хтось — білою, з розумінням поглядаючи на свого хлопця, який мимоволі задивився на красиву білявку. Зрештою, не любити Скарлетт можуть тільки ниці люди, які нічого в цьому житті не добилися. Бо, крім зовнішності й розуму, в цієї дівчини є ще і щось таке, чим Бог обдаровує справді тільки обраних. У Скарлетт є ТАЛАНТ.
Найвідомішим фільмом за її участю є «Труднощі перекладу» — власне, саме після нього Йоханссон увійшла до когорти зірок. Дивно навіть, що така стрічка, яка не надто вписується у стандарти голлівудського ширвжитку, пройшла у прокаті з таким успіхом. І прикро за «Дівчину з перловою сережкою», яка з огляду на ту ж невідповідність «масовим» стандартам привернула значно менше уваги. Хоча цей фільм, у якому Скарлетт зіграла служницю знаменитого голландського художника Вермейєра, вартий того, аби похвалити і його режисерів, і виконавців головних ролей. До речі, за «Дівчину з перловою сережкою», як і за «Труднощі перекладу», Скарлетт Йоханссон отримала премію «Золотий глобус». Винятком із її «інтелектуального» доробку може стати хіба фільм «Острів», де наша героїня перевтілилася в класичну для «легкого кіно» блондинисту жінку-клона, але їй можна пробачити. Адже попереду у Скарлетт іще багато «розумних» ролей. Як, утім, і «ширвжиткових» — талант талантом, а зовнішність і «зірковість» зобов'язують...
Та не варто про сумне. Скарлетт тільки 20, і все у неї ще попереду. До речі, нещодавно чоловічий журнал FHM, який у жіночій красі таки розбирається, визнав саме її найсексуальнішою жінкою планети. Непогано починає дівчинка... До слова, у зірковій тусовці Скарлетт намагається не особливо демонструвати свої розумові здібності — точно не зрозуміють. Хоча, мабуть, це вона даремно — так і деградувати недовго. Особливо якщо часто відповідати на класичні «запитання для зірок», із якими напоготові завжди чатують журналісти «глянцевих журналів».
Інтерв'ю Скарлетт Йоханссон одному з них — американському виданню «Космополітен» — «УМ» сьогодні і пропонує вашій увазі. Тільки ж врахуйте, що до всього Скарлетт іще й дівчина доволі іронічна, а папараці й «банальних» репортерів страх як не любить...
— Скарлетт, за останні пару років ви зіграли кілька вельми «дорослих» ролей. Вважаєте себе достатньо досвідченою?
— Знаєте, коли я грала в «Труднощах перекладу», мені було всього 17. Але почувалася я вже дуже дорослою... Я щойно закінчила школу й прийняла рішення робити те, що мені завжди хотілося робити, — кіно.
— А чому ти відмовилася зніматися у фільмі «Місія нездійсненна-3» (актриса мала зіграти в цій стрічці, яка вийде на екрани українських кінотеатрів 4 травня, але в останній момент її виключили з проекту. — Ред.)?
— У нас виникли розбіжності щодо контракту. Шкода, бо я протягом тривалого часу репетирувала з Томом Крузом, і мені дуже сподобалося з ним працювати. Він лапочка. Я навіть пішла з ним до одного із сайєнтологічних центрів. Узагалі-то я працювала з багатьма прихильниками сайєнтології, тому дещо про це знаю. Том, схоже, справді захоплюється цим ученням не на жарт. А я пішла з ним тому, що коли ти з кимось працюєш, то треба знати, від чого він шаленіє.
— Про яке місце ти можеш сказати «я вдома»?
— Я купила будинок у Лос-Анджелесі, але почувалася там самотньою. Тому продала його і переїхала в «Шато Мармон» (відомий лос-анджелеський готель. — Ред.). Але й там мені було самотньо... Тоді я завела рибку — породи японська бійцівська, назвала її Кассіусом. Щотри дні чистила йому воду, але потім мені довелося на тиждень поїхати, а ті, кому я доручила доглядати за Кассіусом, жодного разу не поміняли воду. У сердешного облізла вся шкіра, і він помер. Я була просто вбита. Викопала в саду готелю величезну яму і поховала його. Не смійтеся — я розумію, що це була просто рибка, але ж вона стала мені добрим другом...
— Але ж тепер у тебе є песик Меггі, чіхуахуа?
— Так, вона така смішна! Коли мені її тільки принесли, три дні не видавала жодного звуку. А на четвертий як почала гавкати — і не перестає! Це було жахливо (сміється). Довелося відучити її гавкати взагалі. Це просто — треба вилити їй на дупу пляшку холодної води. І не боляче, і дієво (хитро примружує очі).
— Гм. Цікава техніка. Може, вона і на хлопців діє?
— Можу побитися об заклад, що таки діє. Просто на задницю. Це б змусило їх перестати скавчати.
— Якщо вже зайшлося про хлопців: скільки тобі було років, коли у тебе з'явився перший «серйозний» бойфренд?
— Чотирнадцять. Я в нього закохалася. Ти перебуваєш у перехідному періоді й почуваєшся так, ніби у світі немає нікого, хто б тебе справді розумів. І тут ти зустрічаєш ЙОГО. І ви разом починаєте відкривати речі, яких досі ніколи не знали. Такого більше ніколи не буває — тільки в юності. До речі, ми й досі з тим хлопцем товаришуємо.
— А зараз у вас є бойфренд?
— Я не хочу говорити про своє особисте життя. Я ніколи не казала, що з кимось зустрічаюся, але люди завжди самі щось додумають. Хоча не думаю, що моє приватне життя — це те, про що треба знати всім. Хіба що коли заручуся — тоді розповім, бо почуватимусь упевненою в наших стосунках.
— Мабуть, тобі неприємно постійно бачити свої фото, зроблені папараці, в «жовтій пресі»?
— О так, це завжди так виглядає... «Ой, у неї животик випирає! А подивіться, яка попа — нічого насправді симпатичного!». Дійсно дуже неприємно. Особливо якщо при цьому та «попа» обведена кружечком і на неї вказує стрілочка з надписом «відвисла попа». Тьху. Ну як можна ставитися до такого байдуже?
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
