Європа — за Ющенка, Росія та Африка — за Януковича

30.03.2006
Європа — за Ющенка, Росія та Африка  — за Януковича

Виборча дільниця була організована і для наших останніх миротворців в Іраку, в місті Ель-Кут. (Фото РЕЙТЕР.)

      Вибори по закордонному виборчому округу для «Нашої України» закінчилися певною, хоча й не надто значною, сатисфакцією після програшу Партії регіонів та БЮТ. За межами України «ющенківський» блок таки здобув перше місце: «Нашій Україні», за попередніми даними (після обробки майже 90 відсотків бюлетенів), віддали свої голоси трохи більше ніж 41 відсоток українських емігрантів із чинним українським паспортом. Партія регіонів здобула почесне друге місце з майже 20 відсотками, а БЮТ «за кордоном» лише третя — менше 18 відсоткiв.

      Можливо, хоч трохи втішить досить непоганий результат за межами Батьківщини і невдах в Україні — «жовтих бджілок»: за кордоном блок «Пора»-ПРП  набрав 4,56 відсотка голосів. Почесне п'яте місце у соціалістів — 2,2%, три блоки коливаються між 1-2% (Костенка—Плюща, Вітренко та Литвина). Всі решта політичних сил набрали менше відсотка.

      Зауважимо, що «нашоукраїнці» лідирували у 46 державах (здебільшого у Європі, а також у США та Канаді) з майже 80 країн світу, де при посольствах чи консульствах України були розміщені виборчі дільниці. «Регіонали» перемогли в Росії, Ізраїлі, Туркменістані, Туреччині, Грузії, Білорусі, Південно-Африканській Республіці, Молдові тощо. БЮТ лідирував лише в кількох країнах — Куба, Ліберія, Сінгапур, Лівія, а також разом iз ПР Тимошенко поділила перемогу у В'єтнамі, Марокко та Індії, а з «НУ» — в Кореї.

      Однак насправді ці відсотки великої погоди для загальноукраїнського результату виборів не роблять. Адже на закордонні дільниці прийшли голосувати лише 34 тисячі 114 наших співгромадян. Тож, скажімо, «Наша Україна» збагатилася за кордоном лише на близько 12 тисяч голосів, «регіонали» — майже на 6 тисяч, а БЮТ додала до свого виборчого доробку понад п'ять тисяч.

      Загалом активність українських громадян, що проживають за кордоном, значно зменшилася у порівнянні з президентськими виборами — тоді на третій тур, щоб зробити вибір між Януковичем та Ющенком, на дільниці прийшла рекордна (у порівняні з попередніми роками) кількість виборців — 103 тисячі, тобто втричі більше, ніж цього разу. Водночас, як відомо, кількість українців, які мешкають та працюють за кордоном, вимірюється мільйонами. Їхня неучасть у виборах, швидше, пояснюється не так аполітичністю, як недостатньо доброю організацією виборчого процесу. Зокрема, дільниці переважно розміщені у приміщеннях посольств, розташованих у столиці країни перебування. Для більшості українців, особливо заробітчан, добиратися у день виборів до головного міста країни проблематично. Окрім цього, тим, хто не стоїть на консульському обліку, а це, як правило, переважаюча частина «емігрантів», ще до дня голосування потрібно з'явитися на дільницю, аби внести себе у список виборців. Також складно залучити до процесу голосування нелегалів, які бояться, що таким чином їх можуть спіймати і депортувати. Хоча насправді вони мають усі права голосувати.

      На минулих президентських виборах українцi за кордоном в окремих європейських країнах неодноразово писали листи до українських чиновників, а інколи навіть пікетували посольства з вимогою збільшити кількість дільниць. Допроситися так і не вдалося. На їхню думку, влада свідомо блокувала відкриття додаткових дільниць за межами дипломатичних установ, знаючи, що це потенційний електорат тоді опозиційного Ющенка. Адже в європейських країнах, як правило, на заробітках перебувають мешканці Західної України. Однак на нинішніх виборах нова українська влада не врятувала ситуацію і кількість дільниць не збільшила. Що більше: за нової влади був прийнятий закон, згідно з яким дільниці дозволяється відкривати лише на території посольств та консульств.

      Як пояснив у коментарі «УМ» міністр закордонних справ Борис Тарасюк, очевидно, це було зроблено внаслідок гіркого досвіду 2004 року, коли тодішня влада намагалася відкрити в Росії кількасот дільниць із метою масової фальсифікації.

      Щоправда, в новому законі таки є норма щодо можливості відкриття дільниць поза межами дип-установ, але лише у великих містах. «Але при цьому там не прописано, що мається на увазі під «великим містом», — додає Тарасюк. Окрім того, згідно з законом, у цьому місті має проживати понад тисячу виборців. Тоді як, знову ж таки, ні в кого немає даних про точну кількість українців у тому чи іншому населеному пункті й навіть країні, адже не всі бажають ставати на консульський облік. 

      Представники МЗС запевняють, що зробили все від них залежне, аби дати можливість проголосувати всім. Зокрема, працівники посольств проводили активну інформаційну роботу, через ЗМІ та персональні зустрічі закликали українців зголошуватися і вносити свої дані у списки виборців. Завдяки цьому кількість виборців у списках по закордонному виборчому округу була збільшена на 50 тисяч осіб, тобто в результаті їх стало майже 400 тисяч. Зате дільниць таки поменшало на сім — до 116.

      Борис Тарасюк у коментарі «УМ» також підтвердив, що до МЗС на цій виборчій кампанії знову зверталися українські «емігранти» з проханням відкрити нові дільниці. На це міністерство відповідало роз'ясненням вимог нового закону й пояснювало, що МЗС «не займається відкриттям чи закриттям дільниць», бо це прерогатива ЦВК. За словами Тарасюка, до Центрвиборчкому його відомство теж зверталося, але відповіді так і не дочекалося.

      Зі свого боку, МЗС хвалиться, що до виборів встигло відкрити у Молдові та Португалії по одному новому консульству, а відповідно, наші громадяни могли там проголосувати. Водночас офіційний Київ позбавив нормальної можливості взяти участь у виборах українців, які мешкають у невизнаному Придністров'ї. У 2004 році там функціонувало вісім дільниць. Зараз же не було відкрито жодної, оскільки на запит МЗС офіційний Кишинів відповів, що не зможе забезпечити безпеку наших громадян та виборчих дільниць у день голосування.

      Однак частина українських придністровців, а це здебільшого електорат «антипомаранчевих» сил, за неофіційною інформацією, таки орендувала кілька автобусів і поїхала до посольства й нового відкритого консульства, щоб проголосувати.

      Зменшилася кількість дільниць   і в Росії, що знову дає підстави опозиційним силам заявляти про свідому боротьбу з «блакитними» виборцями. При цьому найактивнішими 26 березня таки були українці в Росії та Молдові (там у виборах взяли участь, відповідно, 1746 та 1663 громадянина України).

  • Троє в човні. Не враховуючи роздумів про четвертого...

    Майбутня парламентська коаліція формуватиметься-таки з тих сил, які стояли на революційних барикадах півтора роки тому. До цього схилилися керівні органи кількох політичних сил, які збираються долучитися до нової більшості — блоку «Наша Україна» та Соціалістичної партії. З Блоком Юлії Тимошенко все саме собою є зрозумілим: найпопулярніша серед виборця «помаранчева» сила була готова підписати угоду про утворення тріумвірату ще в першу ніч підрахунку голосів, із 26-го на 27 березня. >>

  • Алчевськ. Початок відлиги

    Вибори, які щойно завершилися, підтвердили суцільне домінування на Луганщині Партії регіонів (а якщо точніше — все тієї ж старої «комсомольської» номенклатури радянської доби, яка тепер перефарбувалася в синьо-білі кольори). Остаточно голоси не підраховано, однак уже зрозуміло, що ПР набирає більше 70%. Це загалом по області. Але, як кажуть, є нюанси, і найпомітніший із них — уже всесвітньо відомий Алчевськ. >>

  • Повний перерахунок? Не смішіть!

    Надія вмирає останньою, тому доводити до її смерті не хочеться нікому. Тим паче, якщо за цією надією стоять великі гроші, витрачені на виборчу кампанію й отримані від її спонсорів не за красиві очі, а за мандат народного депутата. А деякі політичні сили витратили на виборчу кампанію дуже, дуже багато спонсорських коштів... >>

  • Здобутки «Гуллівера» в регіоні «ліліпутів»

    Ще з початку ХХІ століття відомо: колишня всесоюзна «кочегарка» на період виборів перетворюється на своєрідну «кузню», де ударними темпами «кують» голоси на підтримку Партії регіонів. Рівень симпатій мешканців Донеччини до ПР за підсумками голосування 26 березня виявився найвищим у державі. >>

  • Сімферопольці обиратимуть мера ще раз

    У червні мешканці Сімферополя, очевидно, змушені будуть знову прийти на виборчі дільниці. Цього разу — лише для того, щоб обрати міського голову. Адже територіальна виборча комісія визнала вибори мера 26 березня такими, що не відбулися. У повторних виборах візьмуть участь ті кандидати, що не були зняті з виборчої кампанії до 26 березня. >>

  • «Серцевий напад» на соціалістів

    Найвідчутнішим наслідком виборчої перемоги Блоку Юлії Тимошенко на Полтавщині, найвірогідніше, стане закінчення своєрідної «соціалістичної монополії» на владному олімпі області. Адже напередодні виборчої кампанії до «губернатора»-соціаліста Степана Бульби фактично приєднався й позапартійний симпатик СПУ, голова обласної ради Володимир Гришко, котрий, тільки-но залишивши Партію регіонів, опинився у списку кандидатів у депутати облради саме від Соцпартії. Однак зберегти цю найвищу посаду в органі представницької влади, яка невдовзі має стати ключовою й за реальними важелями впливу на владу виконавчу, досвідченому управлінцю, судячи з усього, не вдасться. >>