Чорний понеділок

      Того дня — 13 березня 1961 року — уся Країна Рад ще перебувала в ейфорії від першого космічного польоту. І раптом такі трагічні новини з Києва: у Бабиному Яру прорвало дамбу, загинули і постраждали сотні людей. Країні, яка першою у світі підкорила космос, ніяк не хотілося визнавати помилки, що призвели до смерті десятків «гвинтиків» системи. Авжеж, така «дрібниця» не повинна була просочитися в пресу, тим паче закордонну. Й упродовж багатьох років правда про куренівське лихо цинічно замовчувалася. Лише порівняно недавно родичі й діти жертв трагедії, а також свідки того лиха отримали можливість не криючись відзначати цю сумну дату. Тоді ж збудували біля трамвайного депо імені Красіна пам'ятний знак. Дуже скромний, але біля нього щороку 13 березня збирається чималий натовп людей. Вони згадують і поминають жертв страшної катастрофи, що сталася тут багато років тому. А з нинішнього понеділка в очевидців та родичів жертв трагедії з'явилося ще одне місце зустрічі — меморіальний пам'ятник, який відкрили в Бабиному Яру (неподалік станції метро «Дорогожичі»). Вчора тут відбувся молебень за загиблими — їх за офіційними даними нараховується  півтори сотні. А ще цьогоріч  Куренівська трагедія чи не вперше була помічена на офіційному рівні найвищим керівництвом держави. Пам'ять загиблих особисто закликав вшанувати Президент Віктор Ющенко. «Вшановуючи пам'ять жертв трагедії, ми — нинішня українська влада, уся громада — повинні усвідомити свою відповідальність за долю кожного українця, зробити все для того, аби ніколи не повторити помилок минулого», — цитує главу держави його офіційне інтернет-представництво.

      Нагадаємо, що закладати куренівську «міну» почали незадовго після війни. Бабин Яр, де окупанти розстріляли сотні людей, було вирішено затопити відходами з Петровських цегельних заводів — кістки людей ніяк не давали спокою мародерам. Десять років з цегелень закачували в яр пульпу. Але здоровий глузд при цьому проігнорували: проект розробили московські фахівці навіть без виїзду на місце; дамбу збудували земляну замість бетонної, меншої висоти та ширини, ніж було необхідно; «помилились» також із кількістю та діаметрами водозбірних трубопроводів; пульпу гнали в три зміни замість передбаченої одної. Зрештою на висоті близько 70 метрів над київською Куренівкою утворилося величезне озеро з обсягом намитого грунту понад 4 мільйони кубометрів. Дамбу прорвало вранці у понеділок, коли кияни ще їхали на роботу. Страшної сили потік завбільшки з п'ятиповерховий будинок  хлинув униз, змітаючи все на своєму шляху — дерева, будівлі і транспорт iз людьми. 

      Трамвайне депо імені Красіна було повністю зруйноване. Також лава знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхівок, 12 одноповерхових будинків держфонду, 2 гуртожитки тощо. Глиняна пульпа, яка, вирвавшись на волю, почала швидко загусати, поховала під собою не одне життя. Хтось називає це злочинною халатністю посадових осіб, а хтось — помстою Бабиного Яру. Та як би не назвали це лихо, головне — пам'ятати про нього...