«Нічого, все нормально». «І не сподівайтесь!» — заспокійливо, підбадьорююче, жартівливо кивають кудись на камери нардепи зі стажем у відповідь на запитання про те, чи не щемить їм серце при вході до кімнати нарад. Журналісти підсміюються — чого ж там «сподіватися», якщо й так очевидно, що для декого з опитаних ця Погоджувальна рада стане останньою принаймні на найближчі п'ять років. Звісно, якщо не трапиться якогось форсмажору — зриву виборів, наприклад...
Саме через них, вибори, лежить печать задуми на чолі тих членів Погоджувальної ради, в яких, здавалося б, хвилюватися немає підстав — місце в майбутньому парламенті і їм, і чималій кількості їхніх соратників гарантоване. Однак надто багато залежить від того, якою саме буде ця кількість, тому внесення змін (знову!) до закону про вибори палко відстоюють представники різних фракцій. Лідерка парламентського загону Партії регіонів Раїса Богатирьова скаржиться журналістам, що на Донеччині просто катастрофа — люди не йдуть працювати в дільничні комісії, у списках — хаос... Але, зрештою, подібні проблеми — біда не тільки «опозиційного Донбасу», а й інших регіонів. Платять у виборчкомах копійки, а робота пекельна. Плюс до всього на дільниці працівникам комісій доводиться приходити з власними ручками, скрепками, позаяк більш ніж скромного бюджету на канцтовари не вистачає.
Гірким становищем людей, від яких значною мірою залежатимуть їхні долі, парламентарії перейнялися не на жарт і дружно вирішили: Верховна Рада вже наступного дня, тобто сьогодні, ухвалить відповідні рішення. Зокрема, внесе зміни до Держбюджету на поточний рік, аби додатково виділити 137 мільйонів гривень на проведення виборчої кампанії. Із цих грошей, зокрема, передбачено виділити кошти на збільшення оплати праці працівникам дільничних виборчкомів та інші потреби ДВК. Як повідомив перший віце-спікер Адам Мартинюк, парламент планує ухвалити і ще кілька рішень, покликаних посприяти розв'язанню виборчих проблем: внести зміни до законів про вибори народних та «місцевих» депутатів. Щоправда, єдності у розгляді «парламентського» закону, за словами Мартинюка, немає, але цю проблему нардепи розв'яжуть, розділивши пропозиції на кілька окремих законопроектів. Так, уже сьогодні в сесійній залі їм належить з'ясувати, чи вносити в закон про вибори зміни, згідно з якими обласні ради будуть зобов'язані поповнити ДВК своїми кандидатурами в разі, якщо в них не буде необхідної кількості членів комісії. Окрім того, «у зв'язку з напруженістю роботи членів дільничних комісій» пропонується надати їм можливість голосувати на тій дільниці, де вони працюють, — з обов'язковим виключенням цих виборців зі списків дільниць за місцем проживання. Також народним обранцям належить вирішити, чи дозволити дільничним комісіям ухвалювати рішення не двома третинами складу, як у чинному законі, а двома третинами від кількості присутніх на засіданні (що при цьому буде вважатися правомірним за умови присутності не менш ніж половини від загальної кількості членів комісії). Окрім того, в закон про місцеві вибори пропонується внести зміни, згідно з якими комісіям буде дозволено замість передруковувати бюлетені ставити штамп «вибув» навпроти прізвища кандидата, який знявся з реєстрації. Самі бюлетені, в разі ухвалення відповідного законопроекту, можна буде друкувати не тільки на державних, а й на приватних друкарнях.
Це — з найнагальнішого. Загалом же на останньому пленарному тижні перед виборами нового складу Верховної Ради нинішньому парламенту належить розглянути близько 130 законопроектів та інших питань. Як повідомив Голова ВР Володимир Литвин, раніше планувалося розглянути 150 питань, але, тверезо все обміркувавши, народні обранці вирішили зайнятися тільки найнеобхіднішими. Тобто, як пояснив спікер, насамперед законопроектами, підготовленими до другого читання, ветованими Президентом, а також ратифікаціями міжнародних угод.
А ще нардепи піднатужилися... й погодилися підкласти своїм наступникам та «меншим братам» у місцевих радах «свиню»: таки скасувати ними ж «подаровану» депутатську недоторканність. Усім — одним махом. Щоправда, поки що це тільки домовленість, а кому вистачить мужності підтримати відповідний законопроект, побачимо вже на цьому тижні. Однак навіть якщо кнопку «за» й натиснуть необхідні 226 парламентаріїв, масового відтоку з виборчих списків «клієнтів Луценка» сподіватися не варто. Адже нинішня ВР однаково може проголосувати закон про скасування недоторканності тільки в першому читанні, а в цілому його розглядатиме вже наступний склад парламенту.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
