Кримські виноградники у нокдауні

      Одразу після найсуровіших за останні 60 років морозів керівництво місцевого МінАПК робило припущення, що, мовляв, майбутній урожай загалом бодай частково вдасться зберегти правильною обрізкою лози. Проте аналізи, проведені буквально днями в спеціалізованій лабораторії Сімферопольського державного проектно-конструкторського технологічного інституту «Плодмашпроект» (також ситуацію моніторить інститут «Магарач» і кафедра виноградарства Кримського агротехнологічного університету), остаточно перекреслили ці сподівання.

      Директор інституту, до речі, дипломований виноградар, кандидат сільськогосподарських наук Олександр Палеха розповів «УМ»: «На аналізи нам привезли однорічну лозу і багаторічні скелетні елементи куща із переважної більшості господарств півострова. Як правило, взяті вони з найпроблемніших ділянок. Тому ми бачимо картину у найгіршому варіанті. На підставі цього упевнено можу стверджувати, що у степовій і передгірській зоні Криму цьогоріч урожаю практично не буде. Річ у тім, що межа морозостійкості більшості сортів винограду — -20 — -22 градусів. У нас же температура у цій зоні декілька днів поспіль трималась нижче -25. Це й призвело до загибелі плодової бруньки технічних сортів на 94  — 95 %, а столових — 97—98 %. Навіть 3-4-річні «рукави» померзли. Тому, зрозуміло, йдеться вже не про врожай, а про збереження самих кущів. Краща ситуація на ПБК, бо там морози не опускались нижче 15 градусів. Гадаю, господарства НВО «Масандра» вийдуть на рівень 75— 80% минулорічного врожаю. У них здебільшого у низинах постраждали лише столові сорти, приміром Кардинал, Карабурну, Агадаї. Зона ж Севастополя по технічних сортах отримає приблизно на 60 — 65 % менше, ніж уторік».

      Загалом, за прогнозами Олександра Палехи, цьогоріч варто сподіватися максимум на 12-15 тисяч тонн сонячних ягід, тоді як у 2005 році ця цифра сягала 75 тисяч. Загальна сума збитків тільки від недоотриманого валу — близько 300 мільйонів гривень. Ясна річ, виноградарі сподіваються на компенсацію за рахунок державного бюджету. Проте реально, міркує директор «Плодмашпроекту», цього не станеться. Хоча б тому, що навіть у найкращі часи значно менші збитки не покривались начебто гарантованими коштами одновідсоткового відрахування на розвиток садівництва і виноградарства. Про страхові виплати через погодний форс-мажор теж не йдеться, бо навіть великі господарства свої насадження зазвичай не страхують. Знову ж таки через хронічне безгрошів'я вимушено викреслена із практики традиційна для ризикованих північних і центральних регіонів півострова надійна укривна технологія, яка  б запросто врятувала лозу від нинішнього вимерзання.

      Але на цьому всі біди кримських виноградарів, виявляється, не закінчуються. Через два — три тижні, коли добова амплітуда плюсових температур більш-менш стабілізується і «прокинеться» уціліла брунька, розпочнеться другий етап оцінки стану кущів.

      «Якщо наземна прищепна частина стовбура ушкоджена, — пояснює Олександр Палеха, — то, скажімо, молоді кущі можна буде сміливо викорчовувати і перезакладати заново. Тобто знову ж треба буде шукати посадковий матеріал і все решту. Щодо старих кущів, то треба дивитись на «сплячу» бруньку над «пайкою» ( місцем прищеплення. — Авт.). Якщо вона жива, то потрібно вести обрізку на так звану чорну головку. Якщо ні, то доведеться перещеплювати кущ на місці. На невеликих площах це ще доцільно. На промислових — навряд, тому ліпше їх загалом списати, тобто повністю кущі викорчувати. Проміжкового варіанту не існує. Такі рекомендації для виноградарів ми вже готуємо».

      Як вплине нинішній неврожай на перспективи місцевого виноробства? Пан Палеха не схильний вважати, що більшість із 60 підприємств галузі збанкрутіє, як це пролунало у місцевих ЗМІ. Вихід знайдеться. Скажімо, придбання виноматеріалів у тих же середньоазіатських чи закавказьких республіках. Щоправда, за прийнятних митних умов.