15 лютого, глибокої ночі, з віртуальної безодні комп'ютера раптом випливли очі Михайла Москаленка — очі з глибоко прихованим стражданням, очі присутні й відсутні, завжди уважні й завжди замислені, і ледь промальована його ніякова усмішка — так він завжди усміхався до людей, мовби хотів перепросити їх за все, що не так відбувається в цьому світі.

Суботнього вечора у модерному комплексі Berlinale Palast відбулося урочисте закриття фестивалю. Напередодні журналістська тусовка намагалася вирахувати переможців. Найчастіше називали старину Роберта Олтмена (фільм «Відданий друг прерій») та картину «Дорога на Гуантанамо» Майкла Вінтерботтома та Метта Вайткросса (останній здійснював документальні зйомки та коментарі до історії про те, як четверо пакистанців британського підданства утрапили до американського полону 2001 року).