Сага про Ванюхiних

10.02.2006
Сага про Ванюхiних

Ванюхінське плем'я на «1+1».

      Потенціал жанру сімейної хроніки привертає увагу багатьох режисерів, проте дається він не всім. Навіть Джордж Лукас намагався зробити свої «Зоряні війни» в цьому епічному жанрі, проте вийшла мегафантастика. Прочитавши сценарій за романом Григорія Ряжського, режисер Юрій Мороз спершу хотів знімати «моралізаторську мелодраму», в результаті — 13 лютого глядачі каналу «1+1» побачать сімейну сагу «Діти Ванюхіна».

      Постановник знімав історію трьох поколінь двох сімей Ванюхіних і Клаусів у зрізі зіткнення двох світів: міста і села. Адже одна сім'я живе в селі, інша — в місті.

      Долі героїв саги химерно переплітаються. Річ у тім, що дружина Ванюхіна, Ніна, народивши близнят, вимушена віддати одного з хлопчиків у сім'ю Клаусів. Згодом Клауси виїжджають за кордон і забирають із собою тяжкохворого малюка. Але історія починається значно раніше, в роки юності самого Саші Ванюхіна, роль якого грає відомий актор Олексій Серебряков. Сашків тренер пропонує хлопцеві «вигідну оборудку» — викрасти ікону з місцевого храму в обмін на бесплатні заняття з карате. Юнак погоджується, але під час пограбування вбиває священика. Злочин залишається нерозкритим, й незабаром Саша з простого сільського хлопчини перетворюється на власника потужного заводу та великого банку.

      «Я вважаю, — коментує Олексій Серебряков, — що Ванюхін — це тип людини, дуже жадібної до життя, дуже жадібної до успіху, до успішності, але не поверхової успішності, яку зображують глянцеві журнали, а внутрішньої успішності, яку можна визначити словами: «Я маю право жити на цій землі». Сам режисер теж неоднозначно трактує лінії поведінки своїх героїв. Тож його фільм — це, певним чином, філософська притча, що залишає питання без відповідей, бо кожна людина мусить знайти для себе свою відповідь.

      Основні зйомки серіалу відбувалися у Мінську, де Мороз майже шість років працював над серіалом про Каменську. Рідним селом героїв Олексія Серебрякова, Олени Бабенко, Юрія Степанова та Наталії Єгорової став такий собі Озерець. Події фільму охоплюють великий період часу — 30 років, життя трьох поколінь.

      Гримери робили з акторами на знімальному майданчику справжні дива — спершу омолоджували, орієнтуючись на старі фотографії виконавців головних ролей, потім потроху зістарювали. «Ця картина — про покаянне кохання, — розказує режисер Юрiй Мороз, — причому про кохання в усіх значеннях цього слова: любові до життя, до грошей, до жінки. Головний герой одержимий бажанням самореалізуватися за будь-яку ціну — це теж своєрідна пристрасть. Він з'ясовує, що бізнес часто будується на крові. Але якщо справу починати з цього, то у неї немає майбутнього...»

Анастасія СВЄТЛОВА.
  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>