Президента у Верховній Раді вчора не чекали. Не тому, що геть уже бачити не хотіли — просто більшість парламентаріїв не вірили в те, що Віктор Ющенко прийде. Хоча на 12.30 і було призначено розгляд питання про взаємодію Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів за участю всіх вищеназваних гілок влади.
Водночас, за інформацією «УМ», Президент справді збирався прийти у парламент, і зовсім не «проміняв його на ополонку», як кпинили деякі нардепи: Богові — Боже (пірнати в холодну купіль на Водохреще в Ющенка — традиція), а нардепам... Однак плани довелося підкоригувати, оскільки з 11-ї до майже 15-ї години у ВР тривало засідання погоджувальної ради лідерів груп і фракцій за участю представників Президента й уряду.
Що, до речі, дуже позитивно вплинуло на роботу законодавчого органу, який, поки його керівники займалися політичними дискусіями, згадав про свої безпосередні обов'язки. Робота аж кипіла, й закони вилітали (або не вилітали, залежно від результатів голосування) з системи «Рада», як гарячі пиріжки з печі. Серед них — і такий довгоочікуваний (у часи Кучми) Закон «Про тимчасові слідчі і спеціальні комісії Верховної Ради України». Саме від цього законодавчого акта залежить можливість реального втілення в життя такої конституційної норми, як можливість усунення Президента з посади в порядку імпічменту. За минулої влади впровадження відповідного закону «магічним чином» відтягувалося й відтягувалося, зокрема й тому, що навіть у разі проходження акта через парламент, глава держави накладав на нього вето. Тепер ВР дружно ухвалила його 313 голосами «за».
Тим часом на погоджувальній раді тривали словесні баталії. Адже після слів Президента про те, що він сподівається від парламенту призначення суддів КС і скасування постанови про відставку уряду, дебатувати лідерам фракцій було про що. Так, зокрема, фракція БЮТ одразу висунула свої умови: «тимошенківці» погодилися переголосувати питання про відставку Кабміну, якщо буде негайно скасована «газова угода» між «Нафтогазом України» та «Газпромом» Росії, а тих урядовців, які її підписували, буде звільнено з посад. Мовляв, Блок Тимошенко « підтримує план Президента щодо врегулювання політичної кризи», але — баш на баш.
«Регіони України» в особі «профспілкового» Олександра Стояна (колись — другого номера у списку «Нашої України») висловлювали журналістам сумніви в тому, що Президент після таких «ультиматумів» прийде до Верховної Ради. Бо ж чекатиме, поки його «умови» виконають, «але з парламентом не потрібно розмовляти ультиматумами, потрібно домовлятися»... У такому ж дусі сумнівалися й обурювалися комуністи, есдеки та інші опозиціонери. А лідер Соцпартії Олександр Мороз порадив главі держави просто змиритися. І, по-перше, остаточно визнати конституційну реформу, а, по-друге, не перейматися відставкою уряду Юрія Єханурова. «Це рішення нерозумне, але воно прийняте», — пояснив свою думку Мороз. Додавши, що він не бачить критичної необхідності й у негайному складенні присяги суддями Конституційного Суду. Бо ж і без нього держава чудово може обходитися. Ющенка головний соціаліст України одразу порадив у парламенті не чекати.
І справді, Президентові сенсу туди приходити вчора вже не було. Погоджувальна рада зрештою завершилася нічим — якоїсь конкретної згоди фракційні лідери так і не досягли. А спікер Литвин, образившись, що вони не сприйняли його «компромісну пропозицію», констатував: «Діалог був, але багато хто нагадував глухарів, які токують тільки для себе». І зізнався, що сам просив Ющенка, який збирався прийти навіть на засідання погоджувальної ради, не робити цього: який сенс, якщо там — самі розмови...
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
