Йти чи не йти?

20.01.2006

       Коли конституційні судді, яких рано чи пізно таки призначить і приведе до присяги Верховна Рада (буває ж, що й парламенту доводиться звертатися до тлумачів Конституції за роз'ясненнями, тож у разі чого можна не сумніватися: як народних обранців «припече», КС «постане» вмить), нарешті візьмуться до виконання своїх обов'язків, їм ніколи буде й угору глянути. Після вступу в дію політичної реформи Конституційний Суд згадують «всує» так часто, що й без того завантажену установу явно просто завалять справами. Зокрема й зі зворотною адресою Банкова, 11. Одним зі звернень Президента до КС може стати прохання дати висновок щодо конституційності постанови про звільнення уряду, ухваленої Верховною Радою 10 січня.

      Звернутися до тлумачів Основного закону главі держави порекомендувала Рада національної безпеки й оборони, яка присвятила вечір середи розгляду політичної ситуації в Україні, що її вже вкотре в історії нашої незалежності охрестили «політичною кризою». Сама РНБО також планує звернутися, тільки вже до Верховної Ради — з проханням «у найкоротший термін забезпечити поновлення діяльності Конституційного Суду». Про це повідомив журналістам на брифінгу (засідання у цей час тривало) секретар Радбезу Анатолій Кінах, зазначивши, що «неможливість поновлення роботи КС створює загрозу виходу ситуації з конституційного поля». Анатолій Кирилович висловив сподівання, що парламент прислухається до рекомендації РНБО і ще протягом поточного сесійного тижня обере «конституційних суддів».

      Власне, у протилежному випадку, себто якщо розбещені усвідомленням власної могутності парламентарії знову крутитимуть носом і не захочуть ощасливити Україну чинним Конституційним Судом, а заодно й не скасують свою постанову про відставку Кабміну, нема чого й Президенту до них (нардепів) у гості ходити. «Пропозиція провести спільну зустріч у ВР 19 січня в форматі Президент — Верховна Рада — уряд — РНБО підтримується, але за однієї умови: це не має бути безплідна розмова, взаємні звинувачення, результатом такої зустрічі обов'язково має бути вирішення, як мінімум, двох питань: прийняття присяги суддів КС,  скасування постанови Верховної Ради від 10 січня, яка суперечить в тому числі нашим загальнодержавним стратегічним інтересам», — наголосив Кінах. Щоправда, на той час, за словами секретаря РНБО, діалог із цього приводу ще тривав.

      Сам Президент на засіданні Радбезу також наголосив на необхідності «конструктивного діалогу між представниками гілок влади, їхньої консолідованої позиції, результативного пошуку компромісу», адже саме цього, «а не обміну передвиборчими пристрастями та емоціями», чекає від влади народ. При цьому, наголосив Віктор Ющенко, спільне засідання Верховної Ради, Кабміну, Президента й РНБО має обов'язково проходити у відкритому режимі, «щоб суспільство з перших вуст почуло позицію керівництва держави».

      У свою чергу В .Ю. заінтригував парламентаріїв, висловивши готовність виголосити власний план взаємодії між гілками влади на час виборчої кампанії.

 

 

      Рада національної безпеки й оборони України рекомендує Президенту сформувати спеціальну комісію для аналізу змін до Конституції, що вступили в силу. Як повідомив секретар РНБО Анатолій Кінах, ця комісія має зробити висновки по тих положеннях змін до Основного закону, які не відповідають демократичним правам громадян і негативно впливають на безпеку держави.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>