Плюс електрифікація...

12.01.2006

      Електрифікація залізничної гілки «Дебальцеве — Луганськ» була передбачена ще в 2003 році «Програмою перспективного розвитку транспортно-промислового і дорожного комплексу Луганської області на 2003 — 2007 рр.». Ухвалили її на спільній колегії Мінтрансу і Луганської обласної держадміністрації більш як два роки тому, але реальні роботи — риття котлованів, встановлення опор і прокладання контактного дроту — розпочалися тільки на початку нинішнього року. Коли влада змінилася і в країні, і в Мінтрансі, і в окремо взятій Луганській області. Нарешті першу чергу електрифікованої лінії «Депрерадівка — Комунарськ» здали в експлуатацію. 

      Власне, Комунарськ — це станція в Алчевську, яку чомусь забули перейменувати разом із містом, дуже близько до домен знаменитого меткомбінату. А Депрерадівка — перша станція від Дебальцева. Довжина електрифікованої ділянки склала 26,3 кілометра; контактного проводу загалом змонтовано 83 км, а ще по дорозі відремонтовано 19,6 км залізничного полотна (близько 14 iз них — капітально) і реконструйовано три станції (одну з них збираються ліквідувати як непотрібну).

      Можливо, я щось пропустив, однак за п'ятнадцять останніх років чути про електрифікацію українських доріг якось не доводилося. Непрямо це підтвердили й доволі масштабні урочистості з приводу пуску першої черги електрифікованої лінії. Хоча електрифікація є одним iз досить ефективних способів енергозбереження. Як стверджують залізничники, електроенергія для них ушестеро дешевша за дизельне паливо, а загалом економічний ефект від електрифікації даної ділянки дороги вони очікують на рівні 15 мільйонів гривень до кінця 2006 року. При тому, що вкладено було 20 мільйонів.

      Між іншим, Василь Іванович Гладких із призначенням на посаду гендиректора «Укрзалізниці» не тільки залишився народним депутатом — він як депутат лобіює певні інтереси свого відомства. Про це він сам казав під час мітингу в Алчевську. І жоден Шуфрич з цього приводу — ані пари з вуст. Може, тому, що Гладких — спадкоємець близького до есдеків Георгія Кірпи не лише на відомчій посаді, але й на чолі «залізничної» партії «Відродження»? Причому є певні ознаки використання головним залізничником країни отриманого ним осоружного адмінресурсу. Він доволі відверто «піарив» свою партію саме в контексті березневих виборів. І «канонізував» її засновника Кірпу: на урочистому засіданні в луганському Палаці залізничників не стільки говорили про трудові досягнення галузі, скільки згадували світлий лик Георгія Миколайовича, чиє життя за загадкових обставин обірвалося рік тому.

      Утім і на теми економіки пан Гладких розповів дещо цікаве. Наприклад, він, пославшись на вимогу Президента сприяти створенню робочих місць, пообіцяв збільшити обсяги замовлення на «Луганськтепловозі» у півтора, а то й у два рази. Хоча цифра пролунала цілком конкретна: 720 мільйонів гривень; з цієї суми 120 мільйонів — власні кошти «Укрзалізниці», а решта 600 — запозичення. Генеральний директор пообіцяв не здорожчувати квитки на пасажирські перевезення, а от що стосується тарифів на вантажні перевезення, то вони зростатимуть на 1-2 відсотка щомісяця слідом за інфляцією.

      «Генерал» пообіцяв підлеглим новорічний подарунок — підвищити зарплатню по «Укрзалізниці» на 5 відсотків, а до 8 березня — ще на 15 відсотків. Щоправда, навзамін вимагав підвищення продуктивності праці. Слушна вимога. Підвищення продуктивності й іншим галузям не завадить.