Туристи слiдами Бандери

      Розвивати туристичний напрямок у Карпатах сам Бог велів — чудова природа та сила-силенна історичних пам'яток завжди приваблювали цікавих. Тепер же обласна влада Франківщини вирішила внести у цю культурно-комерційну сферу присмак «туги за всім українським» та елементи патріотичного виховання. Відтак цього року на Прикарпатті розвиватимуть цікавий і «благородний» напрямок — «ностальгійний» туризм. Начальник Головного управління туризму та культури Івано-Франківської обласної держадміністрації Володимир Федорак розшифрував «УМ» значення цього нововведення. «Перш за все «ностальгійний» туризм пов'язаний із тими людьми, яких цікавлять Карпати та Івано-Франківщина, — це і представники української діаспори, і вітчизняні туристи, яким небайдужа наша історія та традиції, — пояснює Володимир Васильович, — багато людей уже сьогодні бажає відвідати те місце, де вони народилися чи де жили їхні предки, бо рано чи пізно всі повертаються до своїх витоків, родоводу». Аби розвивати подібний туризм, каже пан Володимир, у регіоні створюють спеціальну базу даних, ще слід розробити маршрути (відповідне завдання вже отримали причетні до цієї сфери організації та посадовцi), зібрати необхідну інформацію про всі культурно-історичні заклади регіону. Планують створити краєзнавчий центр та щонайменше подбати про інфраструктуру. За словами Володимира Васильовича, новий вид туризму передбачає кілька напрямків. Перший — це ностальгія за духовними святинями. Показати тут карпатцям є що — одних лише церков 16-19-го століття — 128. От тільки більшість із них потребує реставрації — як, наприклад, стародавній храм у Рогатині. Тут без сприяння на найвищому рівні ніяк не обійтися — в Iвано- Франківську це визнають. Наступний напрямок — мальовничі карпатські місця, якими особливо полюбляють мандрувати як вітчизняні, так і іноземні студенти. Останній — історично-культурний. «У нас, наприклад, є дуже багато друзів-американців, які б хотіли довідатися більше про діяльність Бандери, Шухевича, побувати у місцях бойової слави, — каже Володимир Васильович, — і ми працюємо в цьому напрямку. За безпосереднім завданням голови облдержадміністрації розробляють маршрути, пов'язані з воїнами УПА. І вже до травня вони будуть працювати». Чимало закордонних гостей приїздить на Прикарпаття, аби поклонитися могилам своїх загиблих земляків. Особливо активні у цьому напрямку поляки, хорвати, німці, австрійці. Сприяють «обміну туристами» й двосторонні угоди про співпрацю та дружбу із містами-побратимами за кордоном, проведення днів культури різних країн.

      Про зацікавленість іноземцями Україною і, зокрема, Карпатами говорить статистика. За даними УНІАНу, впродовж 2005 року послугами організацій туристичної інфраструктури Івано-Франківська скористалися понад 1 мільйон туристів та екскурсантів. З них десятки тисяч — іноземців.

      Щоправда, в Iвано- Франківську визнають: «ностальгійний» туризм — далеко не винахід велосипеда. Подібний напрям активно впроваджують, скажімо, у Польщі. «Там просто патріотичне виховання на значно вищому рівні», — пояснює Володимир Федорак.

      Українські ж туроператори певні, що «туристична ностальгія» — перспективна сфера. «Дійсно, для кожного напряму туризму має бути якась тема, ідея. Якщо цю ідею з «ностальгійним» туризмом «розкрутити», відновити ті місця бойової слави, — люди безумовно поїдуть, — певен директор Наукового центру розвитку туризму Володимир Ковєшніков. — Але для цього потрібно провести величезну підготовчу роботу».

        Голова правління Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні Володимир Васильєв теж висловив «УМ» своє переконання: «ностальгійний» туризм матиме попит на ринку, «якщо його правильно подати». На думку Володимира Павловича, великою проблемою туризму й подібних задумок, зокрема, є донесення до споживача необхідної інформації — про те, що існує той чи інший цікавий маршрут, потенційні туристи часто-густо не знають. Проте, каже Володимир Васильєв, за кордоном подібні туристичні напрямки дуже популярні — чи то історичні, чи воєнні. «Тут має бути серйозна інформаційна робота, участь на туристичних виставках, салонах, — каже фахівець, — у регіонах має працювати чимало спеціалістів. Зокрема, історики, які б визначили достовірність фактів і створили цікаві легенди для туристів, історії — у такому разі продукт користуватиметься попитом безперечно».

      Що ж до потреби українців у історично-патріотичному туризмі, то, на думку пана Володимира, зараз збільшується попит на подібні послуги. По-перше, збільшилась кількість людей, які хочуть відпочити у селі, зокрема гірському. По-друге, якщо раніше туристи лише бажали відпочити у комфортних умовах, то тепер уже цікавляться місцевими історичними пам'ятками та традиціями регіону.