До Криму ж — «крилом подати»!

22.12.2005
До Криму ж — «крилом подати»!

Хлопці не беруть голуба руками — про всяк випадок. (Фото автора.)

      Чиновники Запорізької області переконують, що роблять усе від них залежне, щоб пташиний грип не потрапив на територію області, проте в обласному центрі чомусь вимирають голуби.

 

Чи все під контролем?

      На Запоріжжі керівники відповідних служб запевняють, що «крилатий» вірус не має перспектив «приземлитися» у регіоні. У цьому на недавньому брифінгу переконувала журналістів і начальник облуправління ветмедицини Валентина Стулова. За її словами, у кожному районі створені мобільні групи, які реагують на сигнали від населення щодо можливого захворювання чубатурок на пташиний грип. Контролювати «поведінку» диких пернатих допомагають і мисливці — вони відстрілюють перелітних птахів для виявлення інфекції (тільки впродовж останніх днів узято 700 проб для проведення аналізів). Не знайдено антитіл і в пробах, узятих у більш як півтори тисячі голів домашнього птаства, а також голубів і ворон.

      Не дрімає і спецпідрозділ ветміліції. Принаймні її керівник Сергій Левченко стверджує, що вони бувають на всіх оптових базах, перевіряючи наявність супроводжувальних документів на вантажівках iз курятиною. Водночас він визнав, що на кордонах області спецзаслони не виставлено — сусіди, мовляв, контролюють.

      На ринках обласного центру курячу тушку можна придбати за 12—15 гривень. Завідувачка лабораторією ветсанекспертизи Центрального ринку Галина Головецька стверджує, що «все під контролем, курей клеймуємо». Однак на так званому Великому базарі і неподалік Центрального можна купити курятину дешевше, однак не проштамповану. Продавці зізнаються, що приїхали з приміських сіл; дехто запевняв, ніби «мав довідку свого ветеринара, але обміняв її на дозвіл торгувати». Ще привільніше почуваються приватні продавці курятини на ринках Бердянська, Приморська, Мелітополя й інших райцентрів.

      Утім насторожує певна невідповідність тверджень посадовців i реального стану речей. Пані Стулова, приміром, казала про допомогу мисливців, однак відстріл пернатих заборонено! Голова Бердянського товариства мисливців і рибалок Георгій Король вважає таке табу помилковим і навіть шкідливим, принаймні для приазовських районів, які межують із Сивашем: відстріл мінімізував би загрозу контактів перелітних птахів з осідлими. Голослівним є і твердження начальника облуправління ветмедицини пані Стулової щодо оперативного і ділового реагування відповідних служб на сигнали з місць («Стали свідками масового падіння більш як п'яти голів пернатих в одному місці — телефонуйте!»). У жовтні мешканці будинку № 4, що на бердянській вулиці Хіміків, звернули увагу міських служб і мерії на небувале вимирання голубів, однак чиновники зреагували тільки після втручання «України молодої» (27 і 29 жовтня). А за місяць начальник Бердянського міськуправління ветмедицини Дмитро Дойнов офіційно повідомив, що пташиного грипу не виявлено...

      Зауважу, що від Бердянська до кримського села Некрасівка, де виявлено пташиний грип, образно кажучи, — крилом подати. А кримчани впродовж двох місяців не могли переконати своїх бюрократів у тому, що на подвір'ях загадково здихають кури. Як би не сталося чогось такого і в Бердянську... Тим часом головний ветлікар міста пан Дойнов так і не дав команди продезінфікувати горище із хворими та здохлими голубами: без грошей нині, мовляв, ніхто нічого не робить! До речі, прочитавши його відповідь, вийшов на балкон, а там — ще один знесилений (напівмертвий) голуб блукає. Скинув його на землю, про всяк випадок сфотографувавши. Бо ж не вірять людям бюрократи. Як і в кримській Некрасівці не вірили...

Сусідить із Сивашем і Дмитрівка

      Донедавна голуб'ятник на бердянській вулиці Хіміків був чи не єдиним в області місцем «дивної поведінки» пернатих. Коли ж цей матеріал був підготовлений до друку, на корпункт надійшов сигнал про масовий падіж пернатих і в Дмитрівці (є таке село за 18 кілометрів від Бердянська). Колись там було одне з найбільших на півдні України птахогосподарств. Відродилося? У Дмитрівці підтвердили як наявність птаства, так і його падіж. Однак «у межах допустимого нормами відсотка», запевнила голова правління ТОВ «Мартін» Ніна Матюхіна. Їхнє товариство, як з'ясувалося, функціонує з березня 2002 року, спеціалізується на виробництві яєць. У шістнадцяти корпусах росте понад 20 тисяч гусей. Узявши в оренду паї селян, ініціатори створення ТОВ не очікували, що матимуть стільки проблем з утриманням вередливого птаства. Пані Матюхіна зізналася, що правління не виконує своїх зобов'язань перед пайовиками, ось дехто з них, вочевидь, вирішив помститися у такий спосіб. Можливо, «жартує» хтось iз охочих прибрати до своїх рук господарство... Водночас Ніна Матюхіна не приховує факти про падіж гусей. Однак спричинив його, судячи з усього, звичайний авітаміноз: «Мартіну» бракує коштів для придбання вітамінів. Iмовірність пташиного грипу керівник відкидає: нас, мовляв, регулярно перевіряє райветслужба, і вірусу у взятих пробах крові птахів не знайдено.

      Дай-то, Боже, аби все обійшлося. Бо ж від Дмитрівки до «отого Сиваша» ще ближче, аніж від Бердянська.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>