Конституційна «десятка» погоди не зробить

05.11.2005
Конституційна  «десятка» погоди не зробить

Хто забезпечуватиме верховенство Конституції? (Фото автора.)

      Конституційний Суд України потроху виходить з коматозного стану. Позавчора під вечір, як i планувалося, на VII з'їзді суддів (який тривав два дні i на який зібралося більше п'ятисот служителів правосуддя з різних куточків України) таки було обрано п'ятьох достойників, які відтепер носитимуть найпочесніші мантії КСУ. Чи було обрано кращих i чи патріотів України, як напередодні закликав Президент Віктор Ющенко, дізнаємося з часом.

      Щасливчиками Феміди стали три судді Верховного Суду — Анатолій Дідківський, Іван Домбровський і Ярослава Мачужак, суддя Вищого господарського суду В'ячеслав Джунь та голова Апеляційного суду Харківської області Василь Бринцев. Як бачимо, делегати з'їзду надали перевагу добре знаним представникам вищого суддівства зі столиці, тож пан Бринцев став єдиним суддею-регіоналом, якому в цей день посміхнулася доля. Але слід відзначити, що він виявився ще й єдиним, кого обрали під час першого голосування. Адже всі інші кандидати не набрали необхідної кількості голосів — більше 50 відсотків, тож для інших чотирьох довелося проводити друге таємне голосування.

      I це при тому, що відбір до КСУ був доволі жорстким — чотири судді на крісло, спочатку кандидатів було аж двадцять один. Але ще до початку обговорення кандидатур суддя Господарського суду Волинської області Валентина Соломка несподівано зняла свою кандидатуру. З двадцяти «кандидатів-конституційників» восьмеро були з Верховного Суду, по одному — з Вищого господарського та Апеляційного судiв столиці, а ще десять — з дев'яти областей України.

      Конституційний Суд складається з 18 суддів: шістьох призначає Президент, ще по шість обирають Верховна Рада i з'їзд суддів. Наразі в розкішній будівлі Феміди в центрі Києва, по вулиці Жилянській, 14, лишилося тільки п'ять суддів. Ще два тижні тому їх було чотирнадцять, але саме тоді скінчилися повноваження дев'яти, в тому числі i голови КСУ Миколи Селівона. З урахуванням новообраних, арифметика проста: п'ять плюс п'ять — отримуємо десять. Для правомірності пленарних засідань КСУ цього недостатньо — необхідна присутність щонайменше дванадцяти суддів! Такий самий «кворум 12-ти» потрібен i для обрання голови КСУ, замість відставника Селівона. Отже, КСУ залишається поки що як недієздатним, так i обезголовленим.

      Крім усього вищезазначеного, слід пам'ятати i про два чинники, які впливають на дієздатність КСУ. Перший: судді йдуть на пенсію у граничному для держслужбовців віці — 65 років, їх каденція триває не більше дев'яти років. За таких обставин Вікторові Ющенку фактично неможливо позбутися суддівської квоти Кучми минулих років. Але лишилося їх лише троє. Друге: мало бути обраним i призначеним «тлумачем Конституції», бо легітимним суддею КСУ стають лише після складання присяги на засіданні Верховноі Ради i у присутності Президента. Тобто з'їзд обрав п'ятірку кращих зі свого числа, та чи дадуть парламентарії їм присягнути — ще  питаннячко! Прецеденти вже були.

      Яскравий приклад — голова Апеляційного суду Закарпатської області Андрій Стрижак, якого позаминулий з'їзд суддів обрав до КСУ ще в грудні 2004 року, під час революційного хаосу, але з того часу він не зміг прийняти присягу через постійне блокування парламентської трибуни «Нашою Україною» i БЮТ. Де-факто він уже рік як суддя КСУ, але де-юре — ні. Сам пан Стрижак пояснює цю ситуацію політичним протистоянням навколо його призначення, його опоненти вважають, що його i близько не слід підпускати до суддівства. Бо знайомі з правосуддям у виконанні Стрижака саме в часи панування на Закарпатті СДПУ(о).

      Слід нагадати, що в останній місяць свого президентства Кучма скористався власною квотою i призначив суддею КС екс-лідера парламентської більшості Степана Гавриша. Той відмовився. Знайшли іншого — Валентина Коваленка, колишнього заступника керівника президентської Адміністрації. I Коваленка, i Стрижака Кучма намагався проштовхнути через парламент за кілька днів до інавгурації Ющенка — 20 січня. Для цього Данилович завітав до парламенту разом з в. о. Прем'єр-міністра Миколою Азаровим. Але не вийшло. I якщо наразі з Коваленком усе зрозуміло (у нині чинного Президента, звісно, будуть інші кандидатури по квоті), то Стрижак надії не втрачає, бо обраний з'їздом суддів. Він навіть звертався до Ющенка з проханням відновити його на посаді голови Апеляційного суду Закарпаття, бо там його звільнили через обрання до КС, а тут не призначили. Колегу позавчора підтримав i VII з'їзд: делегати практично одноголосно ухвалили рішення підготувати звернення до Верховної Ради про неприпустимість ревізії та невиконання рішень з'їздів суддів України. Швидше за все, Стрижак таки вдягне «конституційну» мантію разом з п'ятіркою обраних позавчора.

      Хоча складається враження, що кадрова комплектація КСУ свідомо гальмується. Ще в квітні парламент мав дообрати за власною квотою двох суддів, але... не вистачило бюлетенів для таємного голосування. I це при тому, що згідно із законом, i Верховна Рада i Президент мають заповнити власну квоту протягом місяця! Але ж комусь не дає спати конституційна реформа, а комусь віднедавна добре спиться, доки судді не визнали закон про недоторканність депутатів місцевих рад неконституційним. I у провладних, i в опозиційних депутатів свої інтереси, політологи вважають, що до парламентських виборів не розблокують  КСУ. Тепер квота Ради зросла вже на чотири суддівські крісла. Чи заповнять вони ці вакансії до кінця листопада? Відповіддю може стати четвергове безуспішне «обрання» віце-спікера.

      Хоча надія є. З кінця жовтня, після відходу дев'яти суддів, збільшилися вакансії i за президентською квотою. Протягом місяця Віктор Ющенко має запропонувати три кандидатури на зелені крісла КС. I як повідомив пресі представник Президента у Верховній Раді Юрій Ключковський, Віктор Ющенко вже готує указ про призначення членів Конституційного Суду. Отже, 10 + 3 + Стрижак — маємо 14 суддів. КСУ тодi зможе виконувати свої функції.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>