Три роки по судах

20.10.2005

      Невдало склалася поїздка в гості до родичів у Росію для інженера однієї зі спортивних споруд ФК «Динамо-Київ» Олександра Боднара три роки тому. Повертаючись разом із дружиною на власному «Фольксвагені» (вщент завантаженому щойно заколотим кабанчиком), він потрапив у ДТП. На 138-му кілометрі траси «Київ—Суми», неподалік Прилук, на слизькій зимовій дорозі його авто занесло на узбіччя мосту, вдарило об залізобетонний відбійник, а далі...

      I пан Боднар, i його дружина втратили свідомість, а до тями прийшли лише наступного дня в одній iз місцевих лікарень. На той час діти постраждалих, яких викликали з Києва, вже забрали авто за допомогою евакуатора, а ось їм самим ще довелося певний час провести в лікарні. Слід відзначити, що на момент їх несвідомого стану працівники ДАІ без них склали три протоколи про ДТП. До того ж з'ясувалося, що з «Фольксвагеном» Боднара, водія з багаторічним стажем, зіткнулося зустрічне авто «Міцубіші — Галант». Його власник громадянин Н. купив його напередодні за 7 тисяч баксів, i доки постраждалі лікувалися, на переконання Олександра Боднара, встиг порозумітися з ДАІшниками.

      Принаймні адвокат Боднара Лідія Каланчук розповіла «УМ», що, коли вона ознайомилася з матеріалами справи, в неї, досвідченого юриста, «волосся стало дибки». Спочатку кримінальну справу Прилуцька ДАІ порушила за фактом, i всі троє учасників ДТП проходили по ній постраждалими. Але вже невдовзі її клієнт став спочатку підозрюваним, а згодом i обвинуваченим. До того ж власник «Міцубіші» гр.Н. постійно змінював версії того, що сталося, доки не визначився остаточно на вигідних для себе умовах. Сума судового позову до Боднара — 5тисяч гривень моральної шкоди, плюс вартість пошкодженого авто. Чи не було, бува, домовленості між позивачем та інспекторами ДАІ за відсоток матеріального відшкодування?

      Бо виявилися дуже цікаві речі: з матеріалів справи чомусь зникли фотографії з місця аварії, які мають бути, згідно з протоколом про ДТП, i які інспектори завжди роблять; не було складено жодного протоколу свідків, ніби їх i не було на жвавому відрізку траси, хоча зазвичай водіїв просто зупиняють i пропонують дати свідчення; слідчий підписав протокол, згідно з яким «Фольксваген» потрапив у ДТП не на мосту, а перед ним, врізавшись у дерево.... Виникає питання: а до чого тут тоді «Міцубіші», якщо є дерево? Парад маразмів?

      Олександр Боднар приніс разом з адвокатом до редакції «УМ» чимало документів, але інші нелогічні приколи або проколи від ДАІ не наводимо лише через економію газетної площі. Цікаво, що на фотографіях свого «убитого» автомобіля, які власник зробив уже вдома, добре видно вкрай увім'яту i розбиту задню частину, що свідчить про те, що «Міцубіші» «влетів» у «Фольксваген» саме з тилової частини i на великiй швидкостi.

      З того часу Олександр Боднар пройшов не одне судове засідання, «катаючись» зі столиці до Прилук. Прилуцький міський суд визнав його винним, вирок — 2 роки виправних робіт i компенсація моральної та матеріальної шкоди громадянину Н. Одразу ж інженера амністували, хоча киянин не визнавав власної вини, що є обов'язковою умовою амністії. Чоловік звернувся до Апеляційного суду Черніговської області — тут відшкодовувати лишили тільки «моралку», бо в оцінці вартості пошкодженого «Міцубіші» експертом був відсутній запис, що він попереджений про кримінальну відповідальність. Звісно, про зняття вини з передчасно амністованого теж не йдеться, а невдовзі «Міцубіші» оцінили по-новому. Були й скарги на ім'я Генпрокурора, але у відповідь чоловік отримував лише відписки з районної та обласної прокуратур.

      Зараз пан Боднар готується до слухань справи у Верховному Суді, касаційну скаргу він подав ще наприкінці літа. «УМ» він зізнався, що для нього головне не гроші, які можна втратити (скільки вже витрачено на адвокатів!), а доведення власної правоти. Він сподівається, що закон i справедливість таки переможуть...

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>