Пожежа у «пральні»:

20.10.2005

      Iснує помилкова думка, що контрабандний промисел — це доля нещасних безробітних мешканців прикордоння, які займаються ним від бідності й відчаю, щоб хоч якось звести кінці з кінцями. Те, що контрабанда є величезним джерелом прибутків організованих злочинних формувань, які перекачують у «тінь» мільйони, засвідчила остання успішна операція Управління СБУ в Луганській області. Спецслужба «накрила» організовану групу контрабандистів, яким iз грудня 2004-го по вересень 2005 року через рахунки підставних фірм вдалося перевести у «тінь» близько 150 млн. грн.

      Організувавши цей бізнес, троє мешканців обласного центру «велосипеда не винайшли», а просто вдосконалили й пристосували до реалій прикордонної Луганщини схему, давно розроблену попередниками. Декілька приватних підприємств зареєстрували на підставних осіб, засновниками інших офіційно були самі. У травні цього року зареєстрували ще п'ять підставних («чорних») комерційних структур, відкрили їм рахунки в одному з банків Луганська. Єдиним видом господарської активності фірм була торгівля нафтопродуктами, борошном, цукром тощо, які в об'їзд митного контролю надходили на територію України. I жодних законних видів діяльності.

      У зловмисників були зв'язки з «підприємцями», що розпоряджалися базами накопичення контрабандних вантажів на території Краснодонського і Свердловського районів. Звідти по підроблених документах товари надходили на базу, що розташовувалася неподалік Луганська, і далі — з «чистими» документами від імені фірм наших «героїв» вони прямували до покупців.

      Головні прибутки складала реалізація контрабандного пального з Росії. Коли ж його якість залишала бажати кращого, контрабандисти на прикордонних базах доводили пальне до певної кондиції за допомогою спецустаткування і відправляли замовникам. Готівку щодня знімали з банківських рахунків фіктивних фірм і купували чергові партії контрабанди. На початку цього року з усіх рахунків спритники знімали по мільйону гривень на день! «Бізнесу» завадила операція «Контрабанда-стоп!» — один за одним затримувалися бензовози й фури, почалися масові перевірки прикордонних баз, тож денні обіги фірм впали до десятків тисяч.

      Цікаво, що не дивлячись на те, що банківський «моніторинг» засвідчував сумнівність цих операцій, банкіри охоче йшли назустріч жвавим клієнтам із солідними обігами. Бували випадки, коли на рахунках підприємств грошей не було, але банк виручав, видаючи нашим героям овердрафт (цільовий банківський кредит),і, даючи гроші (до 350 тис. грн.) у борг нікому не відомим фірмам-мільйонерам, банк сильно ризикував. Були й інші «нюанси», на які важко було не звернути уваги. Відкривати рахунки чергових фірм в банки приходили чудні «директори» — більш ніж скромно одягнені люди зовсім не представницького вигляду, які в картках зразків підписів залишали мало не хрестики. Через деякий час від їхнього імені з'являвся респектабельний громадянин, який повідомляв, що директор призначив його касиром підприємства, і діставав доступ до рахунків...

      Уже згодом, опитуючи уявних директорів, оперативники з'ясували, що половина «директорського корпусу» навіть не знала про відкриті від їх імені підприємства, інші ж твердили, що погодилися надати свої документи і дещо підписати винятково за матеріальну винагороду.

      «Контрабандні» матеріали СБУ передало в УДСБЕЗ обласного Управління МВС. Відносно трьох організаторів «концесії» порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі). Їхні рахунки заблоковані. Припинена й діяльність перевалочних баз, що поставляли контрабанду в область. Проте проблему фіктивних фірм, через які обслуговується тіньовий сектор економіки, правоохоронці з порядку денного не знімають. Поки є чиновники, які реєструють підприємства на підставних осіб, поки є банки, що не гребують працювати з сумнівними клієнтами, доти є контрабанда і корупція. Та все ж, перефразовуючи відоме прислів'я, карась не дрімає, але й щука свою справу знає.

Юлія ЄРЕМЕНКО,
Михайло БУБЛИК.
  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>