Нострадамусу і не снилося

24.09.2005
Нострадамусу і не снилося

      Сприймати всерйоз далекоглядні прогнози філософів, зроблені в рамках харківського фестивалю фантастики «Зоряний міст», мабуть, все одно, що перейматися перспективою розвитку першоквітневих проектів. Але оскільки конструюванням моделі майбутнього зайнялися в стінах державного університету ну просто дуже серйозні люди, до сказаного варто бодай прислухатися. А вже вірити чи ні — кожен хай вирішує сам.

Земля через сорок п'ять років

      Організаторам цьогорічного (вже сьомого за рахунком) фестивалю фантастики вдалася майже неймовірна річ. Для конструювання моделі майбутнього вони таки вмовили приїхати до Харкова одного з найвідоміших футурологів світу Грехема Мея, який досить тривалий час очолював раду з прогнозування розвитку Великої Британії. Як і належить поважному англійцю, він не дав волю нестримній фантазії, обмеживши політ власної думки конкретним часовим виміром — 2050 рік і ні на день більше. До того ж, фантазуючи на тему прийдешнього, британець ніскільки не відірвався від теперішньої картини світу. Тобто його майбутнє — це логічне продовження чи результат розвитку теперішньої моделі земної цивілізації та сучасних технологій, які сьогодні для багатьох уже давно не є таємницею.

      Для початку — демографічний прогноз. На думку «королівського» гостя, вже через 45 років (у тому разі, якщо людство відтворюватиме себе теперішніми темпами), населення планети становитиме 12 мільярдів. Так вважають песимістично налаштовані демографи. Оптимісти мають щодо цього більш втішну цифру — вісім. Але при цьому готові поступитися мільярдом на користь своїх опонентiв.

      Переважна більшість землян, за оцінкою фахівців, у 2050 році матиме чорну шкіру, бо західні жінки все активніше переймаються власною кар'єрою і не прагнуть мати багато дітей. Отож неважко передбачити, що мешканці густонаселених африканських та близькосхідних країн, де народжуваність, навпаки, стрімко йде вгору, й надалі активно заселятимуть Європу. Спонукатиме їх до міграції не лише традиційний пошук роботи, а й той сумний факт, що саме в тих регіонах всередині століття виникне серйозна проблема з питною водою.

      Цивілізованому Заходу і, напевно, Росії в недалекому майбутньому погрожують людською навалою також китайці. Причому з досить цікавої причини. Як відомо, у країні міфічного Дракона влада наполегливо радить своїм громадянам не народжувати більше однієї дитини. З якихось власних міркувань самі громадяни роблять вибір на користь хлопчиків. Саме тому через кілька десятиліть, за прогнозами вчених, у Китаї з'явиться близько 40 мільйонів «зайвих» чоловіків. Де конкретно китайські парубки шукатимуть собі пару, сказати сьогодні важко. Але таки шукатимуть — це доведений факт. Водночас не виключено, що через півстоліття саме китайські кавалери будуть дуже затребувані дівчатами в усіх куточках світу, на зразок того, як сьогодні користуються підвищеним «попитом» респектабельні янки разом із західними європейцями. Причина теж давня, мов світ, тобто економічна. «Якщо Китай, Індія та Бразилія будуть розвиватися й далі такими ж темпами, як зараз, — каже Грехем Мей, — то швидко доженуть і переженуть найбільш розвинені країни світу. У 2000 році найпершою серед розвинених держав були Сполучені Штати, у 2050 — це буде Китай».

      Серед успішних, за словами англійця, залишиться Японія і з'явиться Росія та, можливо, Таїланд. А ось США та Західна Європа мають шанс лише замкнути коло «просунутих» в економічному сенсі держав, та й лише у випадку, якщо Старий Світ не відмовиться від ідеї подальшого об'єднання.

Захочеш — можеш стати штучно розумним...

      Теперішня могутня сімка здаватиме свої позиції на тлі серйозної паливно-енергетичної кризи. Сьогодні людство невпинно рухається до найпотужнішого виробництва і споживання нафтопродуктів, пік якого, за оцінкою більшості експертів, припаде на 2010—2035 роки. Якщо так і буде, то людям залишаться у користування вітер, сонячні батареї, атомна енергія і біомаса. А це вже інші можливості й зовсім не ті темпи розвитку. Таку незвичну для людства картину світу дещо урізноманітнять, а можливо, і змінять повністю істотно нові технології, що вже визріли у головах учених і активно впроваджуються в життя.

      Наприклад, прихильники нанотехнологій, які граються з атомами, мов діти в конструктор Лего, обіцяють запропонувати невдовзі людству небачений досі спосіб виробництва. Скажімо, сьогодні для того, аби отримати звичний для всіх метал із залізної руди, треба спочатку перекопати планету, потім переплавити добуте, спаливши велику кількість енергоресурсів, а згодом серйозно напружити мізки в пошуках місця для відходів цього виробництва. Прихильники нанотехнологій пропонують створювати метал, складаючи атом до атома в певній послідовності, й переконані, що в такий спосіб можна явити світові, в принципі, будь-який продукт. А чому б і ні, якщо всього якихось 2 тисячі років тому, напевно, саме в такий спосіб Ісусу вдалося на відомому новозавітному весіллі перетворити звичайнісіньку воду на дуже смачне вино.

      Гру в Господа Бога вчені продовжать також у межах розвитку вже добре відомих біотехнологій. Причому генетично модифіковані продукти харчування сьогодні вже розглядають як пройдений людством етап. На повірці — нові чудеса. «Минулого тижня у нас слухалася справа з дозволу британської влади, — каже пан Грехем, — суть якої плягає в тому, що, завдяки відомим біотехнологіям на світ ось-ось має з'явитися дитина, технічно і генетично зачата від двох матерів. І це тільки початок. Існує припущення, що вже через півстоліття команда біороботів обіграє англійську футбольну команду. Правда, подібний прогноз не такий уже й сміливий, бо англійці й сьогодні здатні програти кому завгодно».

      У 2050 році завдяки розвитку і злиттю інформаційних технологій та науки про людський мозок земляни зможуть запросто купувати собі ...розум. Тобто комп'ютерну пам'ять, можливості якої дорівнюють сукупним можливостям мізків усіх людей, які населяють планету. Прогнозована вартість продукту — тисяча американських доларів. Непомірно легшим стане і спілкування іноземців. Просто, береш відповідний чіп, вставляєш у голову, мов у розетку, і починаєш розмовляти потрібною мовою. І ніякого тобі факультету лінгвістики у набридлому університеті! Правда, для того щоб стати штучно розумним, треба, напевно, спочатку погодитися бути природно тупим і відмовитися від власного розвитку. Словом, чергова проблема вибору.

      Про екологію сьогодні говорити без сліз взагалі не доводиться. Кучугури сміття, згубний вплив пестицидів та добрив, кислотні дощі, глобальне потепління як наслідок надмірної виробничої діяльності людства і повна нездатність зробити з цього грізного попередження відповідні висновки. Здавалося б, новорічна трагедія в Індонезії і вересневий потоп у Новому Орлеані ніби повинні були спонукати людство до роздумів (Космос полюбляє символічні жертви для настанови всьому людству), але ж де там. Непохитний Буш уже оголосив про свій намір за короткий термін відбудувати затоплене місто в ім'я майбутнього процвітання Америки. А тим часом прийшов на інший штат — Флориду — подібний до «Катріни» ураган «Рита».

      У цьому зв'язку футурологи наразі вирішують для себе доволі цікаву дилему: а хто ж насправді більше винен у такому грізному перебігові подій — невгамовна людина чи сама матінка природа. Число фахівців, які переводять стрілки на людство з його хижацьким господарюванням на планеті, поволі зростає. Вслід за ними пан Грехем зробив у Харкові доволі прогнозований висновок: «Майбутнє не пророкується саме по собі. Великою мірою ми, будучи людськими істотами, створюємо це майбутнє самі посередництвом того, що творимо». Чи варто радіти з того, що за все скоєне нами лихо відповість якийсь віддалений у часі нащадок?

Фантастичне майбутнє

      Харківські вчені ж не були б собою, якби не склали у справі пророкування майбутнього поважному англійцю конкурентоспроможну компанію. До того ж, на відміну від стриманого і міцно прив'язаного до прозорих земних тенденцій гостя, вони дозволили собі далекобійніший політ футурологічної думки. Скажімо, професор Володимир Куклін вважає, що вже через якихось 10—15 років близько половини всіх людських ресурсів витрачатиметься на розвиток інтелектуальних та інформаційних систем. У результаті на базі планетарної мережі інтернет може з'явитися такий собі інтегральний розум. Не виключено, що це приведе до того, що ми станемо свідками появи певного інтелектуального середовища, в якому формуватиметься свій власний, відмінний від людського інтелект. Пан Куклін схильний вважати його «чимось божественним», хоча при цьому почувається атеїстом, у свідомість якого останнім часом закрався щодо цього невеликий сумнів.

      Харківський учений також не виключає, що не за горами той час, коли така загадкова для нас, теперішніх, річ, як телепатія, невдовзі стане предметом широкого вжитку. Це станеться тоді, коли буде створена техніка, що передає інформацію безпосередньо від мозку до інтернетівської мережі, а з інтернету — на інший едаптор. Чекати , за прогнозами пана Кукліна, залишилося років десять. Ще цікавішим, з точки зору реалізації неймовірного, напевно, є озвучене ним так зване «формування у віртуальному просторі нового життєвого «антисвіту», куди, очевидно, можна буде переселяти всіх померлих». Дуже зручно, між іншим. Людини ніби вже немає, але водночас вона є. Чим не обіцяна пророками перемога над смертю. Нехай навіть комп'ютерна, часткова, неповна.

      Нестримні експерименти вчених, що базуються на стрімкому розвиткові новітніх технологій, у свою чергу, неабияк турбують доктора філософських наук пана Чешка. На його думку, людство сьогодні перебуває біля витоків чергового історичного перелому, причиною якого є технології, що керують еволюцією. Йдеться про вплив інформаційних, генних та інших технологічних ноу-хау людства не лише на формування певних знань, а й етичних норм поведінки, управління біосоціальною природою людини, на такі звичні сьогодні поняття, як добро та зло. Якщо запущений механізм розвиватиметься в межах теперішньої тенденції, то вже у 2050 році наші діти не зможуть, читаючи Шекспіра, співчувати його героям. Написане, найвірогідніше, вони сприйматимуть як певний код, який потрібно розшифрувати. Але, на щастя, подібне лихо спіткає не кожного. «У пiдсумку, — каже вчений, — глобального значення набуде просто вибір — і кожного з нас, і суспільства вцілому». Тобто є надія, що тупе ходіння з чіпом у голові не стане масовим психозом, і комусь, сміливому, таки буде під силу імідж «білої ворони» в ім'я збереження на планеті розумної людини.

      Але незалежно від того, як розвиватимуться події далі, землян, на думку всіх без винятку сучасних пророків, неодмінно чекають кардинальні зміни. Причому йдеться не стільки про матеріалізацію ідей новітніх технологів, скільки про якісну зміну людини, зокрема і механізму розвитку людства взагалі. «Це буде найякісніша зміна за всю історію людства, — робить висновок кандидат філософських наук Ігор Рассоха, — тобто зміни мають відбутися з самою історією земної цивілізації». Припущення на цей рахунок існують різні. Наприклад, вченим, можливо, пощастить довести до логічного завершення експерименти зі стовбуровими клітинами, і тоді буде розкрита таємниця безсмертя.

      Але в даному випадку цікаві не стільки тактичні подробиці, скільки кінцевий результат. «Якщо триватиме теперішня тенденція розвитку людства, — вважає пан Рассоха, — то ми прийдемо до такого показника: далі або нуль, або нескінченність. Тобто йдеться про припинення історії людства саме як історії людства. Ми або загинемо, або кардинально змінимося, станемо чимось принципово іншим. І якщо ці математичні підрахунки вірні, то цей прогноз збудеться вже через якихось десять років».

Майбутнє відомо вже дві тисячі років?

      «Ось кажу вам таємницю: не всі ми помремо, але всі змінимося, раптом в одну мить, при останній трубі. Бо затрубить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось. Саме тоді можна зітхнути: «поглинута смерть перемогою». Це не продовження виступу пана Рассохи на харківському «Зоряному мості», а цитата з першого послання Апостола Павла до корінфян, датована початком християнської ери. Чим вони різняться між собою? Стилем? Можливо. Але не більше. Виходить «останньої труби» таки не минути, і людству все одно доведеться пройти через «переломну точку» чи до болю знайомий Апокаліпсис. Це, мабуть, і є найточніша модель майбутнього, справжність якої вчені так наполегливо доводять впродовж багатьох століть, помпезно напруживши чоло.

      У цьому зв'язку досить цікаву думку висловив недавно відомий російський учений— філософ Сергій Лазарєв. Він припускає, що будь-яка талановита людина посилює основні тенденції суспільства, включаючи тенденції його розпаду. Тому, першою зустрічаючись з хвилею краху і руйнації, вона рятує і власну душу, і всю цивілізацію. На думку Лазарєва, саме такий механізм включився дві тисячі років тому. Ісус Христос першим відчув ймовірність загибелі теперішньої земної спільноти і свідомо пішов заради її порятунку на смерть. Тому зовсім не випадково його називають Спасителем. Тобто він рятував нас наперед, попередивши, що скористатися цим даром на практиці зможе лише той, хто пройметься любов'ю до Творця. «Головна і наймасштабніша інформація криється у почутті любові, — вважає Сергій Лазарєв. — Ним об'єднуються всі протилежності. Тому, щоб вижити, сучасній цивілізації потрібне устремління до Бога набагато інтенсивніше, ніж раніше, оскільки Бог і є любов».

      Словом, якщо людині не вдається врятувати людство, вона може врятуватися окремо від нього. Але для цього їй належить ще за життя змиритися з долею ангела. Відбір попереду серйозний. «Багато покликаних, але мало обраних, — чесно попередив нас Спаситель перед тим, як піти на Хрест за наше право на порятунок.

 

  • Восьмий рік Президента

    Чергове «все пропало» в Україні проходить під личиною панамського синдрому. Ключове слово в цій історії саме «чергове», бо перепусткою на владний олімп нашим політикам традиційно служать саме апокаліптичні агітки. І >>

  • Обмін планетами

    Древні космодроми, що збереглися на нашій планеті, красномовно доводять як мінімум «туристичну» або наукову цікавість прибульців до життя заселеної Землі. Вони тут були, і цей факт, що підтверджений абсолютно зримими доказами, заперечити складно. >>

  • Розквiтнуть мiста-сади

    Розповідь ученого, який бачив майбутнє. «Свідомо» продовжує публікувати історії Олександра Харченка — фізика-ядерника, який стверджує, що на минуле Різдво, 7 січня, зміг порушити закон збереження імпульсу і на кілька годин потрапив в Україну 2028 року. >>

  • Розквiтнуть мiста-сади

    Журналісти записали розповідь ученого, використовуючи поліграф — детектор брехні. А після цього довго сперечалися, чи потрібно ділитися почутим... Фізик-ядерник Олександр Харченко стверджує, що йому вдалося побувати в майбутньому. >>

  • Усе буде на П’ятірку

    Наприкінці 2016 року в Україні вже нічого не буде по-старому. Для реформ, які встигли перетворитися на «заговорені» міфи, нарешті настав сприятливий час. Зміни прийдуть в усі сфери нашого життя, але скористатися ними зможуть лише ті, хто сам готовий перебудувати себе на новий прогресивний лад. Консерватори й далі оплакуватимуть стару систему, проклинаючи «безлад». >>

  • Парад близнюків і дзеркальних двійнят

    Наші агресивні північні сусіди запевняють, що Росія на території Донбасу воює з самою Америкою, а Україна у цій епічній борні — щось на кшталт борошна між глобальними жорнами. Вочевидь, таке припущення додає їм внутрішньої величі й служить доказом гучно розрекламованого процесу вставання з колін. >>