Політична істерика по-львівськи:

23.09.2005
Політична істерика по-львівськи:

Голова адміністрації Петро Олійник і Голова ради Михайло Сендак.

      Політичне протистояння між представниками «помаранчевої» влади розгортається і на Львівщині. Голова облради Михайло Сендак, оголосивши про свій вихід із «Народного союзу «Наша Україна», закликав «губернатора» та паралельно голову обласної організації НСНУ Петра Олійника піти у відставку. «Мені видається, що Петро Михайлович перевтомився, працюючи на трьох посадах — голови ОДА, обласного осередку НСНУ і червоноградського бізнесмена. Тому я раджу йому піти з посади керівника адміністрації», — сказав Сендак, якого розглядають як одну з реальних кандидатур на пост керівника обласного осередку тимошенківської «Батьківщини».

      Натомість Петро Олійник на день раніше заявив про намір подати до суду на члена «Батьківщини», відомого у Львові підприємця, власника концерну «Богдан» Богдана Федоришина, який має намір учетверте балотуватися на посаду міського голови. Підстава — наклеп. Не так давно пан Богдан оприлюднив аудіозаписи, які, на його думку, свідчать про причетність до корупційних дій «губернатора», а також низки колишніх високопосадовців області, зокрема начальника УМВС Львівщини Богдана Шкаради, якого Президент Ющенко уже звільнив. Відтак Олійник, як він заявив чи то всерйоз, чи жартома, хоче як компенсацію відібрати через суд у Федоришина його бізнес, а саме — зробити його концерн (готель, лікарню тощо) власністю громадськості міста.

      Зазначимо, що Федоришина й Сендака оглядачі та деякі політики зараховують до однієї політичної команди — тієї, що представляє інтереси потужного бізнесмена, народного депутата, екс-«нашоукраїнця» й уже екс-«регіонала» Петра Димінського, зараз — позафракційного. Подейкують, що саме під крилом Димінського нині перебуває обласна «Батьківщина». Олійника ж його опоненти звинувачують у відстоюванні інтересів колишнього «губернатора», а тепер відомого бізнесмена Степана Сенчука. Нагадаємо ще один важливий у цьому контексті факт: під час призначення керівників областей соратники Сендака активно лобіювали саме його кандидатуру на «губернаторство», але Президент тоді визначився на користь керівника свого виборчого штабу на Львівщині — Олійника.

      Отож протистояння між керівниками двох гілок обласної влади триває віддавна. Однак, звісно, чим ближче до виборів, воно буде загострюватися. У бік «губернатора» зараз лунають звинувачення у погіршенні економічної ситуації в області, а також у тому, що він досі не позбувся свого бізнесу. Зокрема, нібито він має у рідному Червонограді якісь три офіси (сам Олійник свого часу заявляв, що бізнесу він позбувся «завдяки Медведчуку», а решту передав дружині). Голова облради згадує й інші «гріхи» «губернатора», починаючи від того, що виборчий штаб Ющенка працював непрозоро, зараз Олійник у своїх кадрових рішеннях не радиться з депутатами, та ще й перешкоджає зустрічі Сендака з Президентом.

      Зрештою, Михайло Сендак, який у березні вступив до лав «партії Ющенка» явно з кон'юнктурних міркувань, цього тижня зробив популістську заяву про вихід із «Народного союзу...». «Я не хочу бути у НСНУ просто членом на прізвище Сендак!» — обурюється зараз голова облради. Водночас, як і «відставники» на центральному рівні, він каже, що залишиться людиною Ющенка: «Я жодного разу його не підвів і не підведу... А такі люди, як Порошенко, Червоненко та Олійник, дискредитують Президента, використовуючи його ім'я, його бренд у власних інтересах».

      Тим часом голова облорганiзацiї НСНУ Петро Олійник розмірковує над питанням пошуку собі заміни на партійній посаді. Бо визнає, що немає часу нею займатися.

      Очікується, що боротьба між НСНУ та «Батьківщиною», тобто Олійником і Сендаком, на Львівщині розгорнеться ще з більшою силою, оскільки кожній із цій партій важливо набрати більшість у наступному скликанні облради. Адже саме ця більшість голосуватиме за наступного голову облради. У разі перемоги НСНУ може статися так, що група, яку представляє Сендак, втратить в області свiй вплив. Та й у сенсі парламентських виборів Львівщина — один із базових регіонів і для «ющенківців», і для «тимошенківців», які змагаються не лише в Києві...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>