Рівно за рік до «політичного» Хеллоуїну «УМ» вирішила поцікавитися, якими бачать найвирiшальніші за всю 13-річну (на той час) історію України вибори парламентарії та політологи. Ми поставили представникам різних політичних сил та експертам три однакових запитання.

Наріжним каменем нової української демократії є, без сумніву, випробування виборчою системою, а саме — обрання на конституційних засадах представницьких органів влади, і насамперед — майбутнього Президента України. Однак, програючи в цьому змаганні, низка політичних сил та потенційних кандидатів діють уже в інших координатах, де демократія існує хіба що в ембріоні. Сумно дивитися, як владні мужі «плутають» Конституцію з об'єктом приватизації. Цього року Основний закон уже втретє підлягає тиску, і ейфорія депутатів від чергової, четвертої, спроби навряд чи викличе вдячність виборців.

Не секрет, що в наш час, як і наприкінці XIX століття, на початку та в середині ХХ, громадяни України масово залишають Батьківщину, шукаючи кращої долі в інших країнах. Багато хто вже назавжди осів на чужій землі — це триває так звана «четверта хвиля еміграції». Неофіційна статистика оперує семизначними цифрами щодо потенційних емігрантів, і ці юрби можна порівнювати з еміграцією періоду громадянської та Другої світової воєн.