Чому «пішли» Піскуна

31.10.2003
Чому «пішли» Піскуна

Святослав Піскун і Михайло Потебенько: між нами, колись генеральними... (Фото Василя ГРИБА.)

      Президент Леонід Кучма вчора назвав головною причиною звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора «політизацію роботи Генеральної прокуратури». Перебуваючи в Нетішині, на Хмельницькій АЕС, свою позавчорашню «бомбу» гарант прокоментував ну дуже оригінально: «Останнім часом стільки гучних заяв було. Час пройшов, а окрім заяв та обіцянок, нічого немає. Багато шуму і мало конкретних результатів — це і є головна причина».

      УНІАН уточнює, що Кучма мав на увазі заяви Генпрокуратури про розслідування резонансних справ, у тому числі вбивства Георгія Гонгадзе. Як тут не наголосити, що Президент звільнив Піскуна саме в той момент, коли «справа Гонгадзе» нарешті підійшла до етапу арештів конкретних міліцейських генералів, що сиділи у Гії «на хвості» перед його загибеллю у 2000 році. Тобто Кучма суперечить у вчорашньому коментарі логіці слідства у «справі Гонгадзе». Зате фактично підтверджує «плівки» майора Мельниченка, які «вішають» загибель редактора «Української правди» в тому числі й на шию Президента.

      Напередодні «на кістках» Піскуна досхочу натанцювалися всі «есдеківські» телеканали, ще раз переконавши маси, хто схилив главу держави до підписання указу про відставку Генпрокурора. Що ж далі? На ХАЕС Кучма відмовився називати свого нового висуванця на посаду шефа ГП, сказавши, що не хоче робити це «з бухти-барахти». За його словами, «треба знайти середину. Михайло Потебенько був тихий, а цей (Піскун. — Ред.) — занадто...».

      Три крапки — улюблений знак Леоніда Даниловича, якому насправді нічого сказати, щоб не збрехати?

      Як уже повідомляла вчора «УМ», Леонід Кучма в четвер підписав указ про звільнення Святослава Піскуна з посади Генерального прокурора . Особливою несподіванкою це не стало — хмари над господарем будівлі на вулиці Різницькій згущувалися вже віддавна. Ходили вперті чутки, що Піскуном дуже незадоволені господарі Банкової — есдеки. У парламенті перманентно збирали підписи за звіт Генерального, благо, залучити до «наїздів» на Святослава Михайловича ображену частину опозиції, зокрема фракцію Тимошенко, можна було без проблем. До всього, на початку року Михайло Потебенько, попередник Піскуна на посаді, звинувачував його в неналежному виконанні законів. Потім вони «помирилися», але на хвилі «антипіскунівського» гніву спливла колишня заступник Генпрокурора — Ольга Колінько. Її «вустами» й вирішили «добити» Святослава Піскуна, залишивши таким чином Кучму та керівника його Адміністрації без «крові» нової жертви на руках.

      До удару по Піскуну антикорупційної координаторки Колінько «підключилися» силовики з СБУ та МВС. Апогею конфлікт сягнув після оголошення Віктором Шокіним — заступником Генпрокурора — факту існування «другої банди «перевертнів», які навіть чинять замахи на життя слідчих.

      Хоча формальними підставами для звільнення Святослава Михайловича стали саме заяви Колінько. На колегії Координаційного комітету з боротьби з оргзлочинністю та корупцією силовиків наче прорвало — фактично одностайно вони рекомендували Президентові «гнати в шию» Піскуна із Різницької. Виявляється, цей «нехороший чоловік» перетворив ГПУ на політичну структуру, де займався формуванням власного іміджу. А протягом цього року провів у відпустках в Арабських Еміратах, на лижах в Альпах та на пляжах у Криму аж 29 днів, за що отримав 5 тисяч гривень — за інтенсивність роботи та виконання «особливих завдань». За даними «комітетників» Колінько, Піскун давав розпорядження своїм підлеглим у тому, як слід нерозслідувати певні справи. До того ж «розбазарив» гроші (десятки мільйонів), виділені його відомству для надання у процесах державного обвинувачення.

      За однією з поширених версій, Святослава Піскуна «прибрали», бо він надто наблизився до розкриття «справи Гонгадзе»  й, ображений на недоброзичливців з МВС та Служби безпеки, перегнув палицю — вчинив арешт міліцейського генерала з «наружки» Олексія Пукача (про це «УМ» також писала вчора). Далі могло бути більше, картковий будинок корумпованої влади загрожував розсипатися від необережних рухів власного «мешканця». Утім у різних дійових осіб — свої версії.

      Юлія Тимошенко, народний депутат, на недоторканну персону котрої неодноразово із поданнями «зазіхав» Піскун: «Його особистих якостей не вистачило навiть на те, щоб виконувати тi доручення, якi йому давали i Адмiнiстрацiя Президента, i Президент». Ю.Т. вважає, що з відставкою цього Генпрокурора тяганина з поданнями на неї у ВР також «помре».

      Георгiй Крючков, фракція КПУ: «Тимошенко себе в цьому плані перебільшує». На думку Крючкова, проти Піскуна працювали більш серйозні, дуже великi і впливові політичні сили.

      Володимир Стретович, голова парламентського антикорупційного комітету: «Відставка Генерального прокурора — це вірогідне завершення тих намірів, які здійснює у країні відомий «кризовий менеджер»... Спочатку «менеджер» (Медведчук. — Авт.) створює ситуацію і доводить її до абсурду, потім сам вирішує її відповідним чином...»

      Володимир Зубов, фракцiя «Регiони України», котра, між іншим, вже давно прагне бачити на Різницькій представника донецького регіону, першого віце-спікера ВР Геннадія Васильєва: «Це дуже обгрунтоване рішення... Піскун займався більше політикою, ніж конкретними справами».

      Григорій Омельченко, голова парламентської комісії у «справі Гонгадзе»: «Піскун поклав у основу діяльності не Конституцію і закони України, а політичну доцільність. Він тримав ніс за політичними подіями в Україні, щоб спробувати залишитися симпатичним усім — і пропрезидентським, і опозиційним».

      Михайло Бродський, голова партії «Яблуко»: «Відставка Генерального прокурора є додатковим підтвердженням правдивості плівок майора Мельниченка». На думку Бродського, невдовзі після відставки Піскуна буде звільнено з-під варти колишнього головного розвідника МВС генерала Олексія Пукача, якого днями заарештовано у «справі Гонгадзе».

      Микола Томенко, голова інформаційного комітету ВР, котрий свого часу домігся від Піскуна закриття кримінальних справ, порушених проти опозиційних ЗМІ за перешкоджання діяльності гаранта: «Причиною відставки став прогрес у «справi Гонгадзе», а також те, що парламент України невдовзі повинен був розглянути це питання в сесiйнiй залi, заслухавши доповiдь Пiскуна, Кравченка та компанії».

      Олександр Турчинов, один із лідерів фракції БЮТі, котрий теж фігурує у поданні Генпрокурора про притягнення до кримінальної відповідальності: «Піскун не збирався розкривати справу [Гонгадзе], він просто шантажував Кучму, щоб зберегти свою посаду... Поки Кучма і його оточення будуть управляти країною, замість цього Піскуна буде призначений новий «піскун» або «піскуниха»... З одного боку, є така кандидатура як Колінько, яку проштовхує Медведчук, і коли це станеться, то в нього буде повний комплект керівників силових структур... Я знаю, що від донецького угруповання претендує перший заступник Голови Верховної Ради пан Васильєв...».

      Нестор Шуфрич, фракція СДПУ(о): «Ольга Колінько за рівнем свого професіоналізму може претендувати на посаду Генерального прокурора».

  • У Верховній Раді оголошено перерву

    Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>

  • Почати знизу

    Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>

  • Вiдставили до лiкарнi

    Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>

  • «УДАР» коліном

    Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>

  • Морозу відріжуть зв'язок,

    Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>