Бензиновий віце-президент

      Двоє американських конгресменів викрили, що за бензин, який поставлявся з Кувейту до Іраку, уряд США платив фірмі «Холлібертон», що тісно пов'язана з віце-президентом США Діком Чейні, майже втричі вищу ціну. Два члени палати представників від Демократичної партії — Генрі Воксмен зі штату Каліфорнія та Джон Дінгелл зі штату Мічиган — з'ясували, що уряд платив цій фірмі 2,65 долара за поставлений галон (3,7 літра) бензину, тоді як інші імпортери беруть за таку поставку менше долара за галон. Ці свої міркування вони виклали у листі до радниці президента Буша з національної безпеки Кондолізи Райс, як повідомила газета «Вашингтон Пост». Більше того, як стверджують демократи, цей дорогий бензин американці продають в Іраку лише по 4-15 центів за галон, втрачаючи на кожному галоні щонайменше 2,5 долара, тобто 95 відсотків ціни. Різниця покривається американськими платниками податків. З початку операції в Іраку і до 19 жовтня фірма «Холлібертон» переправила до Іраку 61,3 млн. галонів бензину й отримала за них 162,5 млн. доларів. Фірма відкидає звинувачення у надприбутках і пояснює, що заробляє на кожному галоні лише кілька центів, а висока вартість бензину зумовлена важкими і надзвичайно небезпечними умовами його доставки. Віце-президент Дік Чейні очолював цю фірму впродовж п'яти років і залишив свою посаду лише 2000 року, коли розпочав виборчу кампанію.

      Це справжній землетрус усередині Вашингтонської адміністрації. Але не єдиний. Комісія сенату США у справах розвідки наказала ЦРУ до опівдня сьогоднішнього дня (за вашингтонським часом) доставити для перевірки всі матеріали стосовно Іраку, зібрані перед військовою інтервенцією США до цієї країни. Окрім того, голова ЦРУ повинен особисто відзвітувати на засіданні сенату про зроблені його відомством висновки та рекомендації напередодні військової операції, повідомляє з Вашингтона Бі-Бі-Сі. У сенаторів виникла підозра, що ЦРУ перед початком інтервенції перебільшило загрозу, яку ніс американцям та всьому прогресивному людству режим Хусейна.

      Голова Світового банку Джеймс Вулфенсон заявив, що варто списати дві третини закордонного боргу Іраку, який становить щонайменше 120 млрд. доларів. З цієї суми 40 млрд. доларів Ірак винен Паризькому клубу кредиторів (до нього входять 19 урядових повірених з найрозвиненіших країн світу), а решту 80 млрд. — іншим країнам, передусім арабським сусідам з Перської затоки та колишнім країнам СРСР. Під час виступу в Національному прес-клубі у Вашингтоні Вулфенсон заявив: «Колишній Югославії було списано дві третини боргу після падіння режиму Слободана Мілошевича, й Ірак тепер вимагає такого ж ставлення до нього, щоб отримати шанс повернутися до рівноваги». Вулфенсон особисто вважає, що Іраку можна було б списати і більше ніж дві третини боргу.

      В Іраку зростає активність підпільної опозиції: в останні дні здійснено 33 напади на сили коаліції, тиждень тому — 26 нападів упродовж дня. Вважають, що опозиція перегрупувалася та добре організувалася. У Вашингтоні гадають, що дії просаддамівських бойовиків координує колишній генерал іракської армії та близький співробітник Хусейна — Еззат Ібрагім аль-Дурі. Свого часу він входив до складу найвищого керівництва та був тестем вбитого у липні сина Саддама — Удая. Інформацію про діяльність генерала американці отримали від заарештованих осіб, зокрема особистого секретаря генерала та двох бойовиків ісламської організації «Ансар аль-Іслам», яка тісно пов'язана з «Аль-Каїдою». Арабська газета «Аль-Хаят» позавчора повідомила, що в Іраку також діють п'ять груп самої «Аль-Каїди» (кожна у складі приблизно 15 бійців), які були закинуті в країну ще до початку інтервенції. Розвідкам арабських країн вдалося встановити, що дві з цих груп очолюють Амін Хаддад та Мохаммед Талхі — польові командири з Алжиру.