Здоров’я вiд «Перспективи-XXI»

17.08.2005
Здоров’я вiд «Перспективи-XXI»

Микола Шмат і його помідори.

      В Україні 15 мільйонів громадян страждають від різних хвороб. У більшості з них неодмінно є супутній діагноз — авітаміноз. І це не дивує. Адже овочевий ринок сьогодні пропонує споживачам «дари городів», наповнені нітратами та водою. У нашій державі немає жодного спеціалізованого підприємства з вирощування біоекологічних овочів, бо їх продовжують вирощувати в типових «нітратних» теплицях. А про чистоту продуктів, вирощених на відкритому грунті, після Чорнобиля навіть казати не варто. Та вихід з такої скрутної ситуації є — це сонячні теплиці.

 

Секрет сонця

      «Геліотеплиці, які часто називають сонячними, при досить невеликих площах можуть забезпечити по два урожаї овочів на рік при мінімальних затратах на підігрів у зимовий період», — розказує Микола Шмат, голова фермерського господарства «Перспектива-XXI».

      За його словами, основна різниця між сонячною теплицею і стандартною двосхилою чи аркоподібною в тому, що в ній для оптимального розвитку рослини сонце забезпечує 96 відсотків поживних речовин, а решту — 4 відсотки — постачають земля та добрива. Адже стандартні двосхилі теплиці протягом літнього дня впускають від 3 до10 відсотків сонячного проміння. Сонячна ж теплиця пропускає 82—87 відсотків наявних променів. Тому у двосхилій теплиці різницю потрібно компенсувати хімікатами, а в геліо — ні.

      Ви, мабуть, помічали, що ранні тепличні помідори та огірки на смак як вода. Це наслідок типової гідропонної системи вирощування овочів, коли плоди помідорів чи огірків дозрівають на воді, в яку додають 13 хімічних сполук. Така система вже гарантує екологічну забрудненість городини, тож недарма в народі вважають, що плоди з теплиць бувають не просто несмачними, а й шкідливими для споживання.

      Дуже часто лікуватися доводиться навіть працівникам подібних теплиць. Після тривалого періоду роботи в такій споруді й постійного вдихання хімікатів у них виникають хвороби дихальних шляхів.

      А в сонячних теплицях, через їхню здатність пропускати більше сонця, фотосинтез проходить у декілька разів швидше. Тому за технологією нема необхідності вкидати багато «хімії» в грунт.

      Геліотехнологія спорудження теплиць науково обгрунтована й запатентована дослідником Миколою Шматом та його колегами, які успішно випробували її на практиці. «Овочі з такої теплиці дійсно дуже корисні для здоров'я і допомагають усім. Наприклад, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи після споживання наших плодів починають почувати себе краще і стають дієздатними, бо отримують вітаміни, яких не мали досі», — запевняє Микола Андрійович.

Особливості конструкції

      Сонячна теплиця має кілька особливостей у конструкції. Її обов'язково ставлять обличчям до півдня, а її задню північну стіну роблять глухою й утеплюють теплоізолюючими матеріалами. Займаючи небагато простору, вони здатні витримувати дуже низькі температури. Наприклад, сантиметри такого матеріалу витримують стільки ж холоду, як 34 сантиметри цегли.

      Задню стіну фарбують у білий колір. Таким чином вона максимально відбиває сонячне проміння, спрямоване в теплицю з півдня. Це дозволяє акумулювати тепло, а також прискорює фотосинтез завдяки тому, що відбиті промені йдуть назустріч основним з півдня.

      Висота такої теплиці не повинна перевищувати двох метрів. Бо, як кажуть розробники, за 1,8 метра до землі сонячні промені розсіюються, що доведено й науково, й практично. Для порівняння, стандартну теплицю, як правило, споруджують висотою в чотири метри.

      Розміщувати сонячну теплицю варто на нетерасованому південному схилі під кутом від 5 до 30 градусів. Це, враховуючи оптичні особливості, дає можливість у будь-якому регіоні країни отримувати у 21раз більше сонячного тепла, ніж звичайно.

      Цікавим є також те, що взимку, коли мало сонця, а температура повітря сягає 10 градусів морозу, без застосування будь-яких традиційних енергоносіїв температура в теплиці коливається від 15 до 25 градусів. «У нашій теплиці всю зиму було від 20 до 35 градусів тепла без включення обігріву», — каже Микола Шмат.

      Завдяки цьому плоди в сонячній теплиці починають дозрівати на 40—45 днів раніше. А за вмістом вітамінів, амінокислот, мінеральних солей та інших поживних речовин овочі, вирощені у сонячній теплиці, у 30 разів перевищують показники аналогічної продукції типових двосхилих теплиць.

Експеримент по-фермерськи

      Розвивати й підтримувати геліотепличну технологію на державному рівні планували давно. Ще в червні 1993 року, вивчивши необхідні матеріали, Комісія Верховної Ради з агропромислового комплексу схвалила Державну програму України щодо подальшого розвитку овочівництва закритого грунту із застосуванням нових високоефективних енергозберігаючих технологій. Проте далі справа не зрушила з місця.

      Упродовж десятків років Микола Шмат та Анатолій Пічко витратили багато часу та коштів для вдосконалення виробничих якостей сонячної теплиці. Вони проводили науково-дослідну роботу стосовно розробки та одержання в майбутньому патентів, забезпечення експертних висновків, видання тематичної друкованої продукції.

      Не дочекавшись допомоги від держави, в 1996 році дослідники почали самотужки зводити першу сонячну теплицю в селі Веселинівка, що в Баришiвському районі на Київщині. Через рік вона була майже готова. Площа першої експериментальної геліотеплиці становила 72 на 44 метри, а капітальне технологічне приміщення для обслуговування — 72 на 6 метрів. Ці 5 гектарів території обгородили залізобетонним парканом 2,4 метра у висоту. Крім того, розробники, як на західній фермі, підвели всі можливі комунікації: світло, воду, газ і телефон.

      Паралельно з тепличним розпочали вирощування овочів у відкритому грунті на площі 100 гектарів. На той час це було вдвічі більше, ніж у 28 радгоспах Баришівського району разом узятих. Збирати врожай допомагали 230 осіб з навколишніх сіл. Окрім створення робочих місць, фермери добровільно допомагали місцевим храму, школі, лікарні, районній міліції, підтримували ветеранів війни та праці.

      ФГ «Перспектива-XXI», а саме так назвали тепличне господарство пан Шмат і пан Пічко, стало єдиним комплексом такого плану у світі. Його не раз відвідували іноземці. Був тут і Віктор Ющенко ще будучи головою Національного банку.

      Та з успішного шляху фермерів збив конфлікт. Місцева влада хотіла змусити фермерів (за три місяці до закінчення терміну позики) віддати 375 тисяч гривень, які дослідники взяли в Держіпофонді. «Дійшло до абсурду: ми спимо на соломі, а наші рахунки шукають у світових банках. Відкривають сфабриковану кримінальну справу. Повністю паралізували діяльність наших фермерських господарств», — з жалем у голосі розказує Микола Андрійович.

Друге дихання

      Доведений до фізичного та морального виснаження, Анатолій Пічко отримує два інсульти, а Микола Шмат протягом кількох років перебуває у передінфарктному стані, який завершується обширним інфарктом.

      За таких обставин господарська діяльність у Веселинівці завмирає на довгих п'ять років. Через недієздатність власників представники районної виконавчої служби вивезли більше 100 тонн металу, 20 тонн цегли та пічних блоків, приблизно 500 фундаментних блоків та панелей, огороджувальний паркан, 3000 квадратних метрів скла. Крім того, без згоди власників продали частину земель колишньої теплиці. Від колишнього комплексу не лишилось і сліду.

      Та впровадження геліотеплиць для Миколи Шмата — це справа життя. Зараз із новими силами він починає будувати невеличку теплицю біля свого дому. Її площа становить лише 200 квадратних метрів, а обслуговуючого персоналу — лише четверо, враховуючи самих розробників — Миколу Шмата та Анатолія Пічка. «А більше нам і не треба. Ми доведемо всім, що з теплиці площею 1000 квадратних метрів ми отримуватимемо до 2 мільйонів гривень», — упевнено розказує дослідник.

      Зараз Микола Андрійович за згоди Президента України готує програму «Оздоровлення нації». Її суть полягає у тому, щоб забезпечити громадян України екологічно чистими овочами вітчизняного виробництва, медом та стев'ям (рослина, яка має лікувальні властивості й приємний смак, тож може бути корисним цукрозамінником). Голова фермерського господарства переконаний, що завдяки геліотехнології на родючих українських грунтах смачні овочі вирощуватимуть упродовж усіх 12 місяців.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>