«Океан» смерті

      Двоє людей померли, один завис між життям та смертю в реанімації, ще 14 лежать у лікарні у важкому стані — так закінчився позавчорашній робочий день для працівників суднобудівного заводу ВАТ «Дамен Шипярдс Океан», які 10 серпня проводили монтажні роботи у машинному відділенні одного із суден. За менш сприятливого збігу обставин Миколаїв назавжди попрощався б з усіма потерпілими: якби підмога затрималася на годину, рятувальникам залишилося б тільки виносити трупи...

      Як уже повідомляла «УМ», трагедія сталася позавчора приблизно опівдні на одному з найбільших суднобудівних заводів Європи.

      У доці на будівництві суховантажного судна, в кормовій його частині, стався витік вуглекислого газу із системи пожежогасіння. Втім дізнатися подробиці події (скажімо, хто перший помітив небезпеку, як себе почувають потерпілі, зрештою, чому ж стався цей злощасний витік) було нелегко.         По-перше, «Океану» дуже не хотілося широкого розголосу справи — «підмочена» репутація аж ніяк не сприяє успішності підприємства. Оскільки завод — закритий об'єкт, журналісти на його територію дістатися не змогли. Отримати якісь коментарі від керівництва підприємства по телефону теж було майже неможливо. Мало того, на «закритий об'єкт» спершу не збиралися пускати навіть працівників МінНС, які хотіли зібрати інформацію, щоб розмістити її на своєму офіційному сайті. Як розповіла «УМ» начальник Центру пропаганди ГУ МінНС України в Миколаївській області Світлана Водолага, тільки вчора, після довгих вагань її таки пустили на територію заводу. По-друге, комісії, яка взялася за вивчення інциденту, був потрібен час, аби розібратися в ситуації та визначити остаточні причини витоку вуглекислого газу. Наразі прокуратура, міліція й МінНС не можуть сказати, чому це з балонів почав виходити газ: чи спрацював автозапуск системи гасіння (хоча ніякої пожежі не було), чи в балонах була якась тріщина...

      За словами Світлани Водолаги, люди, які працювали в машинному відділенні нового судна, навіть не помітили, що з балонів почав виходити вуглекислий газ (він не має смаку, кольору й запаху), а коли надихались отрути, то вже не могли правильно оцінити ситуацію та вийти на свіже повітря. Чоловіки й жінки одне за одним слабшали, непритомніли та падали на підлогу. І невідомо, чим би закінчилася історія, якби в однієї жінки не вистачило сил вийти на верхню палубу... Молодший сержант Микола Левченко, який того дня чергував на посту, саме обходив судно, коли побачив на палубі вкрай бліду жінку. Вона вийшла з трюму нагору, присіла, схопилася за голову й сказала, що в машинному відділенні щось не так: людям стає погано, вони задихаються... Левченко почав спускатися вниз і побачив на трапі непритомного чоловіка, а за хвилину зрозумів, що далі йти небезпечно — чим далі, тим важче було дихати. Микола відразу ж зателефонував до  частини МінНС, яка була на заводі, до служби «01» — і до недобудованого судна виїхала підмога. Рятувальники в захисних масках спускалися до машинного відділення, знаходили непритомних людей та виносили їх нагору на собі, щоб відправити до Жовтневої центральної районної лікарні.

      Двох потерпілих не вдалося врятувати: померли 51-річний чоловік, який працював збірником, та 32-річна маляр, яка влаштувалася на роботу буквально кілька днів тому. Іще одна людина, яка була у стані клінічної смерті, зараз лежить у реанімації — медики змогли відкачати, але стан потерпілого залишається дуже важким. Усiм потерпілим встановили діагноз «гіпоксія» — кисневе голодування.

      Питання, чому смертельний газ вийшов із балонів і хто за це має відповісти, поки залишаються відкритими. Розслідування покаже...