Рожеве серце i багато «мила»

05.08.2005

      Ось уже п'ятий день в українському телепросторі працює К2 — перший серіальний телеканал в Україні. Як стверджує керівник PR служби телеканалу Наталя Черкасова, вже невдовзі він стане справжньою казкою для дорослих: «Стиль каналу — яскравий, динамічний, епатажний та сміливий. К2 створюватиме своїм глядачам «рожевий настрій» протягом усього дня. Основний продукт К2 — якісні телесеріали та шоу-програми розважально-пізнавального змісту». Отож творці нового телепродукту налаштовані вкрай оптимістично: мовляв, домогосподарки, які цілісінькими днями спілкуються зі своїм «другом-ящиком», будуть просто в захваті, адже все, буквально ВСЕ, що їм показує К2, так чи інакше пов'язується з коханням, пристрастями, зрадою й прощенням, романтикою та небезпечними любовними пригодами. Любителі латиноамериканських серіалів мають бути задоволені — К2 накупив їх цілу купу. До того ж героями в них виступають уже не мешканці фазенд, а сучасні чоловіки й жінки, з комп'ютерами, мобілками, престижними автомобілями. Словом, суцільне «мильне мило, милом приправлене». Єдине, чого не побачить глядач К2, — це серіали «бандитсько-ментовської» тематики. А й справді, навіщо народ лякати?

      Отже, коротко про те, ще вдалося побачити після шостої вечора (ранок і день, на превеликий жаль, оцінити не можу — робота все ж таки).

      Програма «Мій роман», яка займає, за моїми спостереженнями, більшу частину ефіру, складається із серіалів (переважно мексиканських) та своєрідного «експертного» обговорення найцікавіших моментів переглянутих серій. У ролі «експертів» виступають дві дівулі (минулого разу білявка в різнокольорових бігудях сиділа на дивані, а брюнетка — за робочим столом), які перемивають кістки всіляким там Хосе, Даніелям, Хуанітам, Лупітам, Росаліям, Гваделупам та решті героїв із не менш симпатичними іменами. Місцями скидається на розмови між затятими серіальницями, які сприймають проблеми телегероїв надто близько до серця, щиро лають «нехорошого хлопця» та «стерву-розлучницю» і бажають щастя ідеальній парі, яка, ясна річ, через якихось 200 серій їстиме весільний торт. Чомусь згадалося, як багато років тому (дехто з вас, можливо, цього й не пам'ятає) увесь радянський народ «помирав» від «Рабині Ізаури». Так от, після того в багатьох українських селах (щира правда, сама чула) кози, вівці, корови і навіть собаки стали носити благородні бразильські імена. Але повернемось, як-то кажуть, до наших баранів...

      Ближче до дев'ятої вечора серіальну Мексику на К2 змінює Європа. У програмі «Роман в історії» на К2 представлені якісні історичні телесеріали (почали із французького продукту — «Жозефіна і Наполеон, або влада бажань»). Перед черговою серією ведучий розжовує глядачеві сюжет, розповідає, які з подій у фільмі є історичним фактом, а які кіновигадкою. Досить привабливою здалася програма «Все моє», з якої глядач дізнається, як можна облаштувати свій дім, подбати про сім'ю, потурбуватися про власне здоров'я, красу та відпочинок. Випуски короткі, але насичені цікавою інформацією.

      Ближче до півночі К2 починає своєрідну екскурсію по столичних нічних клубах. Протягом кількох годин поспіль «ящик» показував, як відпочивав народ на дорогих вечірках, танцював на дискотеках та попивав щось міцне біля барної стійки. Перші двадцять хвилин було цікаво, потім захотілося спати. В очікуваннi якихось пояснень (що це за місце, кого нам показують, навіщо, врешті-решт) минуло чимало часу, поки в мене не з'явилося бажання вимкнути «блакитний екран». Найприкріше, що наступного вечора канал прокрутив той же запис без коментарів. Чому? Як пояснила Наталя Черкасова, нариси з життя нічного Києва створюють атмосферу гарного настрою, як і решта програм К2. Люди, котрі часто ходять на вечірки, можуть впізнати заклади, в яких відбувалися зйомки, і навіть побачити себе на екрані, а якби в ефірі звучали назви клубів, це вже було б рекламою. А без повторів — ніяк, знімальна група виїжджає на «нічну зміну» не щодня, а 2—3 рази на тиждень.

      До речі, реклами на каналі (як я розумію, поки що) не так уже й багато, і це тішить. Для народу, який втомився від нескінченної «памперсно-снікерсової насолоди з крильцями», це великий плюс.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>