Юлiя Тимошенко на заводi iм. Малишева. (Фото Укрінформ.)
Важко повірити, але факт залишається фактом: у тому, що пані Юлія так швидко і «позапланово» приїхала до першої столиці, є велика заслуга колишнього «адвоката» «біло-синього» табору Степана Гавриша. Саме він якось зумів «виманити» вкрай заклопотану насущними проблемами Прем'єр-міністра до себе на свято, яке вже четвертий рік поспіль організовує «для людей» — фольклорно-етнічний фестиваль «Печенізьке поле». На превеликий подив невиправних скептиків, Юлія Володимирівна Степану Богдановичу не відмовила, хоча й прибула на концерт уже під кінець доволі напруженого робочого візиту.
Спочатку ж були танки заводу імені Малишева. Ті самі, що вже давно «просяться» до вітчизняної армії та на світовий ринок і на тлі яких успішно пройшла передвиборча кампанія не одного кандидата в президенти. Обіцяли «щось зробити» усі, але бронетехніка, комбайни, залізничні дизелі, бурильні установки як стояли, так і стоять у цехах підприємства у вигляді постійно діючої виставки для чергових візитерів. Чи пов'язували малишевці якісь особливі надії з приїздом саме нової глави уряду (могутні танки і тендітна жінка нібито не сумісні в принципі), сказати важко. Проте коли леді Ю. з'явилася на порозі у сліпучо-білому костюмі, її сприйняли тут, без перебільшення, як промінчик сонця у царстві безпросвітного мороку. Один із фахівців спочатку взявся описувати гості усі «чесноти» заводської техніки, а потім впав перед нею на коліна з благанням допомогти нарешті не красивим слівцем перед рясною шеренгою телекамер, а конкретним ділом.
Прем'єр у боргу не лишилася. Тобто вже в четвер пообіцяла зібрати під дахом уряду галузевих міністрів і керівників великих вітчизняних корпорацій, аби ті обміркували варіанти розміщення на харківському танкограді давноочікуваних замовлень. У числі потенційних партнерів малишевців пані Тимошенко назвала НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізницю», Мінтранс. Проблеми заводу вона пов'язує не з прорахунками його фахівців, а з безпорадністю столичної влади, й обіцяє при цьому вивести харківську техніку на світовий ринок.
Тісне партнерство Прем'єрка пообіцяла і місцевому авіапідприємству. Точніше, його (партнерства) активне продовження. Той факт, що новій владі, на відміну від попередніх управлінських команд, таки вдалося об'єднати вітчизняний авіапром під спільним брендом, уже сприймається як рух уперед і здатність чиновників та виробничників мислити по-державному. Новим кроком у цьому напрямi була згода Тимошенко створити найближчим часом лізингову авіакомпанію, яка б займалася в рамках спеціальних державних програм реалізацією вітчизняних крилатих машин. А також її обіцянка знайти для харків'ян низку банківських структур (найвірогідніше, іноземних), які б надали кредити на більш вигідних для підприємства умовах.
Перед тим як відвідати сільськогосподарські угіддя агрокомбінату «Слобожанський», Прем'єр прокоментувала політику уряду на цьогорічних жнивах. Ідеться про план, за її висловом, «із кількох лаконічних пунктів». По-перше, держава закупить у селян зерно до держрезерву більше, ніж по 600 гривень за тонну, і це вже непоганий результат. По-друге, скористається ситуацією на зовнішньому ринку (одразу у кількох «хлібних» країнах засуха вбила урожай) для того, щоб вигідно продати свою пшеницю. При цьому селянам урядовці пропонуватимуть ціну, максимально наближену до світової (досі на цьому етапі активно стригли купони посередники, скуповуючи у хліборобів товар фактично за безцінь). І по-третє, Кабмін цього року практикуватиме зовсім нову схему співробітництва з агрофірмами. «Ми беремо у селян зерно під заставу, — каже Юлія Тимошенко, — сплачуємо 80 відсотків його вартості, щоб люди могли повернути кредити і підготуватися до посівної, а далі разом чекаємо максимально високої ціни на пшеницю. Тобто початку наступного року». За такої схеми, на думку Прем'єра, селяни не будуть змушені збувати свій товар перекупникам за безцінь і не втратять право продати його тоді, коли вважають за потрібне. Юлія Володимирівна також закликала аграріїв не збувати свій урожай людям, які мотатимуться селами з мішками грошей у руках, оскільки саме готівкова форма розрахунків дає можливість посередникам влаштовувати демпінгові ігрища на зерновому ринку.
...Про особисте життя-буття Юлія Володимирівна (принаймні склалося таке враження) мала бажання говорити більше і відвертіше, ніж про політику. Але навіть згадавши рідну домівку, знову перейшла на розповідь про роботу. Каже, що минулого уїк-енду дозволила собі відпочити й проспала до 12-ї години дня: «А потім встала — і така важкість на серці, такий докір сумління: я зараз удома в той час, коли можу стільки зробити! Це якесь страшне відчуття неспокою». Тому вже цієї суботи Прем'єрка вирушила до Харкова, де й справді «відпочила душею» від вигляду «прекрасної техніки», товариства «справжніх героїв України» (так пані Юлія назвала місцевих фахівців) і запаху розкішного пшеничного снопа, який їй вручили комбайнери просто на полі.
Свою здатність бачити в людях перш за все тільки хороше Тимошенко продемонструвала і в ролі майбутньої тещі. Обранця своєї доньки Жені вона охарактеризувала як «дуже добру, освічену і духовну людину». Розповідає, що британський рокер Шон Карр уже переїхав до них зі своїми валізами та собакою і надалі планує жити в Україні. За словами Юлії Володимирівни, по-іншому бути просто не могло, оскільки донька Тимошенків не мислить своє життя поза Батьківщиною, а Шон дуже любить Женю.
...на «печенізькому полі» розчулений Степан Гавриш, а за ним і обласний голова Арсен Аваков, подібно до малишевського інженера, по-лицарському схилили перед жінкою коліна, від чого загальна хвиля емоційного піднесення сягнула апогею.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
