А «дикобраз» колеться...

      «Я подаю у відставку», — зазначив віце-прем'єр з адміністративно-територіальної реформи Роман Безсмертний. Ці слова злетіли з вуст урядовця у Макарові — центрі району, в якому віце-прем'єр народився, — під час громадських слухань, присвячених адмінтерреформі. Роман Петрович не знайшов спільної мови із земляками і не зміг довести, що реформа, якій нова влада виділила крісло віце-прем'єра, — корисна. Земляки натомість вкрили його словесним та «плакатним» ревом у вигляді речитативу «Ганьба!».

      Сама заява Безсмертного пролунала після того, як макарівському зібранню, котре заслуховувало адмінтерреформу, запропонували проголосувати за звернення Президентові України, в якому містилася порада звільнити з посад Безсмертного та «губернатора» Київщини (до якої входить Макарівський район) Євгена Жовтяка. Здивований і роздратований Роман Петрович поспішив заявити, що сам готовий подати у відставку.

      Пізніше він пояснив мотив реакції. «Я сьогодні чув дуже багато неправди, і це означає, що вся система влади в Україні працює проти нового Президента. Я не хочу брати участі в цьому спектаклі. Мені здається, що головним діячем у цьому є номенклатура, яка блокує будь-які серйозні зміни в системі організації влади, фінансових змін, бюджетних змін. За таких умов проводити реформи у вигляді дикобраза ніякого сенсу немає», — зазначив пан Безсмертний.

      У своїй «рефлексії» віце-прем'єр, як бачимо, вагому роль покладає на Президента Ющенка. Власне, саме Вікторові Андрійовичу в разі чого доведеться скріплювати рапорт віце-прем'єра своїм підписом. Інакше — будь, Романе, здоров, повертайся до роботи. Це розуміє й сам Роман Безсмертний: ще на зустрічі із земляками зазначив: «Але якщо Президент її (відставку. — Авт.) не прийме — повернуся до вас, і ми продовжимо обговорення».

      А щодо Віктора Ющенка, то він, схоже, якраз і не відпустить свого близького соратника на «пенсію». Так само, як це було з міністром юстиції Романом Зваричем, який весною зібрався у відставку через скандал навколо реекспорту нафти. Наразі Президент планує зустрітися з Безсмертним і поговорити з ним про відставку, реформу і, мабуть, таке людське явище, як настрій.

      Щодо самого зібрання, то основне «реформаторське» невдоволення у макарівців викликало кілька моментів: ліквідація Макарівського району і буцімто закриття шкіл, лікарень, «ФАПів», садочків абощо. Роман Безсмертний «воював» з аргументами земляків, як міг. «Ви дезінформовані з приводу того, що хтось збирається закривати у ваших селах школи та лікарні», — зазначив він і додав, що реформа, навпаки, дозволить місцевим громадам передавати додаткові кошти у сфери лікування, освіти чи обслуговування: «Люди самі вирішуватимуть, скільки їм потрібно шкіл, лікарень». Пан Безсмертний також зазначив, що проект реформи не передбачає розформовування району, хоча, за повідомленням УНІАН, додав: «Мене не цікавить, в якій області, в якому районі живе людина, важливо, щоб людина отримувала на місці всі соціальні послуги... Щоб вона не їздила за сотні, тисячі кілометрів».

      Роман Петрович казав правильні речі. І, якщо вони підкріплені реальними урядовими напрацюваннями та розрахунками, то з тієї ситуації, що виникла у Макарові (та й не тільки в ньому — невдоволення реформою розповсюджується всією Україною) можна зробити наступний висновок. Безсмертний і влада недопрацювали в суспільному роз'ясненні «адмінтеру». Навіть найкорисніша річ може виглядати дуже страшною, якщо вона невідома. Кількість міфів про реформу росте значно швидше, ніж поінформованість населення. Причому тепер взагалі невідомо, чи якась позитивна пропаганда поламає народжені стереотипи.

      От і Прем'єр Юлія Тимошенко визнає, що її «підлеглий» недопрацював із «піаром» реформи: «Не так просто міняти систему, — зазначила вона в інтерв'ю харківському телеканалу. — Якщо не сприймається щось в адміністративній реформі, потрібно щось змінити в концепції. Якщо реформа непопулярна, то треба зробити так, щоб вона стала популярною». Юлія Володимирівна також порадила Безсмертному «не гарячкувати», бо «можна сильно нашкодити справі». «Якби щоразу, коли мене захльостують емоції, я писала б заяву про відставку, я б робила це 6 разів за день», — поділилася пані Прем'єр.