Під прапором Леніна і з тваринним інстинктом

      Чому комуністи зараз «буянять» у парламенті, чітко не можуть відповісти і вони самі. Спочатку, нагадаємо, члени фракції КПУ блокували трибуну, мотивуючи це існуванням у «помаранчевій» владі злісних депутатів-сумісників. Ї їм, і «регіоналам» логічно закидали: чому ж ви не ішли в кулачний бій тоді, коли сумісництвом відзначалися чиновники кучмівських часів? Он пан Клюєв працював і віце-прем'єром в уряді Януковича, і головою «паливного» комітету ВР понад два роки, а комуністи не вивішували його фото на президію, тим більше не захищали плакат на цю тему бойовим шикуванням у вигляді «свині». Відповіді немає. Тим часом проблему «помаранчевих» сумісників уже фактично знято. Учора парламент достроково припинив повноваження одинадцяти депутатів із виконавчої влади — Жебрівського, Іванова, Івченка, Ніколаєнка, Поліщука, Рябікіна, Турчинова, Цушка, Атрошенка, Жовтяка, Ткача. За словами голови регламентного комітету, комуніста Матвєєва, у комітет надійшла заява й від секретаря РНБО Порошенка (за правилами, вона має бути направлена на адресу Верховної Ради, тому комітет чекає виправлену версію). За словами спікера Литвина, також передали заяви «нашоукраїнці» Пинзеник та Морозов. Але комуністи, не без мудрих настанов есдеків Шуфрича й Шурми, влаштовують навколо президії й трибуни таку бучу, на тлі якої навіть минулорічні протести «Нашої України» проти політреформи здаються дитячим садком. Звідки таке завзяття — битися до крові через проекти про металобрухт, соняхи?..

      Теперішня опозиція — передусім «червона» — відповідає, що закони, потрібні для вступу в СОТ, не відповідають інтересам національного виробника. Хоча, зауважмо, членами Світової організації торгівлі вже є кілька партнерів по СНД — Киргизстан, Грузія, зрештою, очолювана президентом-комуністом Молдова, і нічого страшного не трапляється. Але комуністи розуміють інше. По-перше, вступ до СОТ — це перший «раунд» по дорозі до ЄС, головне завдання «помаранчевої» влади на 2005 рік у плані євроінтеграції. А по-друге (і це, мабуть, головне) — саме комуністам зараз потрібна політична розкрутка. Рейтинг їх упав до мінімуму, тож із сиренами й кулаками вони фактично поринули з головою в парламентську виборчу кампанію. Однопартiйцi Петра Симоненка першими з конкурентів кинулися активно відстоювати «інтереси виборців» й таврувати «посiпак посольства США», шукати втрачені відсотки популярності.

      Власне, це вже нагадує не цирк, а зоопарк. «УМ» щойно збиралася писати про позавчорашню вечірню масову бійку, як та потьмяніла перед наступною: учора біля трибуни лiвi депутати вже не просто штовхалися, як раніше, іноді з усмішками на обличчях, а билися по-справжньому, як п'яні на весіллі, — дико, тупо, сильно. Iз самого ранку комуніст Володимир Бондарчук із двома колегами затиснув у кутку бютівця Михайла Волинця, натягнув піджак супротивнику на голову й молотив, по чому доведеться.

      Скільки мікрофонів зламали вчора — невідомо. Напередодні ж у президії ВР було замінено п'ять мікрофонів австрійського виробництва (ціною 370 євро кожен). Спроба «Нашої України» і Народної партії захистити Литвина власним, «упереджувальним» блокуванням нічого не дала — комуністи прорвали «фронт». Уперше в історії українського парламенталiзму дісталося й Голові ВР, якого не могли відстояти навіть працівники держохорони. Спікера витиснули з крісла, а саме крісло — забрали...

      Загалом, позавчора Рада зуміла у ревіннi сирен і сутичок прийняти чотири «СОТових» закони, вчора вранці — ще два, про експортне мито на олійні культури та про зміни до закону про страхування. Юлія Тимошенко спочатку аплодувала, а невдовзі, розчарована, залишила ложу уряду. Друга за день  — «полуденна» — бійка спричинила чергову перерву. Перед тим депутати встигли проголосувати за продовження «роботи» на три години, навіть прийняли присягу нового колеги — Вадима Місюри (прийшов замість покійного Плужникова). А по обіді ще й подивилися «екстремальне відео» про дії спецназу в маєтку депутатки Засухи...

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

«Сиренний» протест і «СОТовий» хрест

Валерій Хомутинник,

«Регіони України»:

      — Закони, які сьогодні проштовхує уряд, дуже негативно вплинуть на українську економіку. Безумовно, це обурює народних депутатів. І вони вимушені діяти таким чином, як ви бачите. А що робити, якщо інших дієвих методів ще не вигадали? Хоча в мене особисто щодо цього (методів. — Ред.) — інша позиція. Я волію діяти аргументами. Мені, до речі, саме таким чином — переконуючи й аргументуючи — вдалося вирішити багато питань. Що ж до вартості поламаних мікрофонів, то це, я вважаю, дуже примітивна постановка питання. Що варті ці півтори тисячі євро у порівнянні з мільярдами гривень, які може втратити держава в разі ухвалення даних законів (з пакету для СОТ. — Ред.). І заради того, щоб цьому запобігти, можна пожертвувати й десятком мікрофонів.

Олександр Мороз,

Соцпартія:

      — Ці методи, якими намагаються завадити голосуванню по СОТ, за формою — нікудишні. Тому що дудіти в залі — непристойно, некоректно і принизливо. Але, з іншого боку, очевидно, що уряд сьогодні нав'язує парламенту законопроекти, які нищать українське виробництво і звільняють український ринок для конкретного входження сюди товарів з інших країн. Це не в інтересах України. Тому я переконаний, що за змістом протест щодо цього виправданий.

Олександр Волков,

позафракційний:

      — До такого (боїв у ВР. — Ред.) я, звісно, ставлюся негативно. Тому що це — пляма і на депутатах, і на виборцях, і на всій країні. Ви чуєте, що робиться? (Із привідчинених дверей сесійної зали долинає завивання сирени. — Ред.) «Труба зовьот». Між іншим, що там під цей «музичний супровід ухвалюють, не знають ні одні, ні інші. А хто сьогодні справді молодець, то це Литвин. Він, я вважаю, цими днями був на піку політичної мудрості. І навіть тоді, коли під час бійки в нього з-під... кх-кх... цього самого місця вибивають крісло, спікер усе одно намагається помирити депутатів, закликає отямитися, згадати, що на них дивиться весь народ. Литвин — молодець.

Володимир Литвин,

Голова Верховної Ради:

      — Повірте, сидячи на цьому кріслі, я себе просто спалюю. Якби я вмів займатися медитацією, я б спокійно працював. Деякі депутати підходять до мене і радять не сприймати ситуацію в парламенті близько до серця. А щодо інших, то і їхні методи боротьби можливі. Адже кожен депутат має право зайти до сесійної зали і мати при собі будь-які предмети й інструменти.

      Загалом, ситуація у Верховній Раді наближена до фронтової. Причини цього протистояння в тому, що була спроба накинути волю парламенту (з голосуванням законопроектів по СОТ. — Ред.). У відповідь ми отримали кумулятивний результат негативу. А якби працювали спокійно, то більше законопроектів прийняли б. Я, можливо, пішов десь на повідку. Але ж я хотів як краще.

Юлія Тимошенко,

Прем'єр-міністр:

      — Чому біснується частина депутатів? Бо чим гірше, тим краще для опозиції. Вступ до СОТ відкриє українську економіку світу. Якщо закрити кордон, то ми маємо цукрову, м'ясну кризу... А якщо кордон відкрити, то криз не буде. І на чому тоді опозиції заробляти бали? Опозиція не підтримала закон про інтервенції продуктів харчування навмисно, щоб ситуація в Україні не покращувалася. Щоб штучно зберігати кризу, бо опозиції ж треба на чомусь вигравати вибори.

      (До речі: на питання, чи вимагатиме Тимошенко відставки міністра АПК Баранівського, оскільки його Соцпартія не підтримала пакет по СОТ, Прем'єр сказала: «Найближчим часом разом із міністром я хочу провести зустріч із Президентом і поговорити про наше майбутнє життя. Не може так бути, щоб уряд працював на те, щоб Україна стала частиною світової економіки, а міністр виступав проти цього». Відставки Баранівського вимагає і міністр економіки Терьохін. Лідер СПУ Мороз називає таку позицію «шантажем»).

Олег Рибачук,

віце-прем'єр з питань євроінтеграції:

      — Те, що влаштували комуністи, призвело до зворотного результату — якщо напередодні Литвин був недостатньо рішучим, то сьогодні зробив усе для ухвалення законів.

      Ці події нагадали мені часи, коли «Наша Україна» так само сиренами блокувала розгляд змін до Конституції. Я хотів ущипнути себе за ніс, коли сьогодні кричали «Ганьба! Ганьба!». І я підійшов до Луценка і сказав: «Слухай, чи могли ми бути два роки тому такими ж неєвропейськими? (сміється). Але ж тоді у «Нашої України» іншого виходу не було, бо зміни до Конституції ставили хрест на майбутньому. А якщо хтось зараз думає, що СОТ — це «хрест», то це неправда.