П'ятдесят перший раз сучасне мистецтво з усього світу почало змагання з утаємниченою в секрет вічної привабливості Венецією — урочисто відкрившись для публіки 12 червня, Венеціанська бієнале сучасного мистецтва працюватиме до 6 листопада. З прев'ю для журналістів, мистецтвознавців, кураторів, художників, галеристів, музейників найпрестижнішої виставки сучасного мистецтва повернулася кореспондент «України молодої». Разом із культурним шоком, захопленням, розчаруваннями, замилуванням, комплексом підвищеної самооцінки від побачених вживу шедеврів Тінторетто, Тиціана, Модільяні, Пікассо ( навіть страшно ставити в ряд etc довгий список Майстрів), кількома альбомами і кількома кілограмами каталогів вона привезла післясмак нездорової «конкуренції» двох українських проектів — Національного, який представило Міністерство культури і туризму, і приватного — із колекції сучасного мистецтва Віктора Пінчука.

Знайдений у мішку у Львові, писаний на початку ХХ ст. майстром академічної школи (в ту пору Львів як столиця мистецтв «стояв» на рівні з Краковом; на Галицькому Монпарнасі живописали десятки художників визначного рівня) портрет писаний справді фактурно, «м'ясом», як кажуть професіонали, вловлена м'яка інтелігентність і сувора задумливість, притаманна українським діячам початку минулого століття. Нема ні пози, ні гордовитості, ні сповненості своєї історичної ваги, ні крижаної безжальності тих вболівальників за пролетарську єдність, що прийдуть згодом. Портрет витримано-лаконічний, сказати б стефанівського стилю, але в цьому і його промовистість — в рисах Грушевського просвічує не бажання властолюбства, а призначення на владу; те, помітне тільки з віддалі часу і ледь вловиме сучасником молодого історика. Цього не передають ні фото, ні пізніші портрети першого Президента України. Тут ми бачимо лагідне, з усміхом в очах лице, але є в ньому і загадковість непересічної, на велике служіння замисленої, людини. Є в ньому певна «джокондність», яка просвічує ще дужче тоді, коли абстрагуватися від знання «це Президент, історик, видатний діяч України» і бачити людину грізних часів на порозі її історичного здійснення.