Чи візьмуть Україну бодай у Центральну Європу?

10.06.2005

      Нині Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко буде гостем на неформальному саміті прем'єрів Вишеградської групи у середньовічному містечку Казімеж Дольний над Віслою. Не виключено, що Україна помалу приміряється до поглибленого партнерства, ба навіть евентуального членства в цій організації. Офіційна частина візиту українського Прем'єра включатиме зустрічі з польськими бізнесменами і головою уряду Мареком Бєлькою, але найважливішими будуть розмови неофіційні.

      Попри те, що польська і українська сторони намагаються не розкривати таємниць планованого саміту, складається враження, що обізнаною є Москва. І нинішній психоз політичних лобістів газових мільярдів стає зрозумілим. Так виглядає, що чергова, вже «газова атака» Кремля, перед візитом пані Тимошенко до Казімежа Дольного викликана поглибленням стратегічної співпраці України і Польщі (та іншими членами Вишеградської четвірки — Чехією, Словаччиною, Угорщиною) у питаннях транспортування енергоносіїв до Європейського Союзу. Адже посилена підготовка до вивільнення від московського тиску почалася ще під час березневого візиту польського прем'єра Марка Бєльки до Києва. Тоді пролунала заява Тимошенко про можливість доставок газу до Польщі надпотужною українською газотранспортною системою, у свою чергу, польський прем'єр зазначив, що навіть йшлося би про закупівлю Польщею природного газу в України. Тоді ж глави двох урядів оголосили про створення робочої групи, що займатиметься добудовою на польській території нафтогону «Одеса—Броди».

      Попри московські лещата, пов'язані з «бензиновою кризою» в Україні, виглядає, що питання «почом опіум для народу» і про «дороговізну стульєв для трудящіхся» залишиться, тож на нинішній зустрічі Вишеградської групи обговорюватиметься прискорена добудова польської частини трубопроводу до Гданська. Гострота реакції Москви стає зрозумілою, вона свідома своєї залежності від польсько-української транзитної політики нафти і газу до Західної Європи. Зараз близько 80% російського газу йде транзитом через Україну і майже 60% російської нафти йде транзитом територією України та Польщі. За умов вироблення спільної транзитної політики в межах вишеградської співпраці Україна та Польща можуть досягнути колосальних успіхів у транзиті туркменського та казахського газу. Тож інституційне оформлення співпраці між Вишеградською групою та Україною і постійний діалог на рівні прем'єрів не вітатиметься Москвою зі зрозумілих причин. Росія перевозить танкерами менше 18% нафти, — решта йде «по трубі», тому можлива спільна стратегія — росіяни піднімають ціну на нафту, — Польща з Україною пропорційно піднімають ціну на транзит.

      Днями заступник міністра закордонних справ Польщі Богуслав Залєський зазначив, що «сподівається, що пані Прем'єр не приїде з порожніми руками, але з певними пропозиціями». Не виключено, що йтиметься про обговорення спецпартнерства України з Вишеградською четвіркою, яка може перейти у нову формулу «4+1». Наприкінці минулого року президент Польщі Александр Кваснєвський зазначив, що Вишеградська група може виступати зі спільними ініціативами, котрі стосуватимуться політики ЄС щодо її східних сусідів, у тому числі України, і мати істотну роль в побудові площини європейських цінностей.

      Головний редактор часопису «Ї», політолог Тарас Возняк, уважає, що нинішня можливість приєднання України до цієї групи не лише була би добрим доповненням наявних механізмів співпраці з ЄС, «яких чим більше, тим краще, але могла би реально поглибити співпрацю на прикордонному рівні, що стимулювало б дорозвиток відповідних регіонів». Варто зазначити, що розвиток подібної співпраці міг би виявити, які особливості українського законодавства мали б зазнати невідкладної кореляції відповідно до європейських вимог.

      Уже згаданий вище пан Залєський наголосив, що польський уряд має «план співпраці з Україною» і «стратегію прив'язування України до Європи». На думку цього високопосадовця, польською стратегічною ціллю є «пов'язання України з Польщею і Європою максимально можливою кількістю зв'язків». Тож радше всього матиме великі шанси співпраця між країнами Вишеградської групи і в неурядовому секторі заради підтримки українських ініціатив.

      Крім того, обговорюватимуться у Варшаві і поточні справи, зокрема, ріст економічної співпраці між Польщею і Україною. Так минулоріч торговий оборот, за словами віце-міністра Залєського, склав близько 3 млрд. доларів, а інвестиції Польщі в Україні дорівнюють 190 млн.доларів. Але, як відомо, позитив залишають для прес-конференцій, а обговорюють зазвичай проблеми, і однією з них є ліквідація спеціальних економічних зон в Україні, що напряму відбилося на польських інвесторах, яким нібито передбачена компенсація збитків.

      Ще одним добрим проектом було перетворення польсько-українського колегіуму в Любліні в Європейський університет, фінансований Польщею і Україною за підтримки ЄС. Хоча варто зазначити, що вже були проби створити силами Вишеградської групи Центральноєвропейський університет, але цей проект за кілька років занепав.

      Хочеться вірити, що співпраця не зводитиметься до чергових декларацій в кучмівському стилі і плодами її буде не лише повернення поляками булави Богдана Хмельницького.

Варшава.

  ДОВIДКА «УМ»

      Вишеградська група з'явилась унаслідок зустрічі президентів Польщі і Чехословаччини та прем'єра Угорщини 15 лютого 1991p., після ухвалення декларації, названої через місце прийняття Вишеградською. Головною метою була названа інтеграція до євроатлантичних структур. Водночас спільність цілей закордонної політики, спільність історичного досвіду та географічна близькість спричинили до появи нового регіонального утворення, названого після розпаду Чехословаччини Вишеградською четвіркою; до її складу увійшли Польща, Чехія, Угорщина і Словаччина.

      Були ухвалені умови про лібералізацію торгівлі в межах групи, що спричинило до появи у 1993 році Центральноєвропейського порозуміння про вільну торгівлю (CEFTA). У 1994—98 роках зусилля країн Вишеграда переважно були спрямовані радше на інтеграцію з ЄС і НАТО, ніж на лобіювання взаємних інтересів, зустрічі голiв держав відбувались нерегулярно.

      З 2004 році і до середини 2005 в групі головувала Польща, після неї головуватиме Угорщина.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>